Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

Вона не могла визначити скільки вона ось так пролежала, тіло закам'яніло, а спроба відкрити очі доставляла різкий головний біль. Але Джин чула, що у кімнаті хтось є.

- Хто? - спробувала промовити вона, але з грудей вилетів лише хрип.

Ложе скрипнуло та прогнулося, так Джин зрозуміла, що лежить на ліжку. Чиїсь сильні пальці здавили щоки, змушуючи її відкрити рота. В горло хлинуло в'язке, гаряче, з металевим присмаком питво і Джин закашлялась, ковтаючи та давлячись. Вона впізнала цей смак, його не можна було сплутати ні з чим - драконяча кров.

- Якусь дурницю ти все ж таки зробила. Яку, Джин? - голос Шая оманливо спокійний, обволікав її з усіх боків. - Агов, рудий впертюх, відкрий очі, кров вже почала діяти, не варто мене дурити та  випробовувати моє терпіння, я не в тому настрої!

Джинджер довелося поглянути на нього, трохи відкривши повіки. Шай дійсно виглядав похмурим та сердитим.

- Я просто зомліла. ... Ви взяли Рейг? - слабо промовила вона.

Не відповідаючи, Шай випробовував  її поглядом.

- Як моя дитина? - щось загадкове промайнуло в його очах, і це змусило її стривожитися.

- О, так ти ще пам'ятаєш, що вагітна, - пожартував Шай. - Ще пару таких непритомностей і ти його втратиш. Дозволь мені зрозуміти, що призвело тебе до цього, щоб не допустити подібного. Що ти зробила, Джин?! - з роздратуванням, втрачав терпіння тарр.

- Чому ти так опікуєшся мною? Чому так дивишся, зітхаєш, чому, Шай?

- Ні, ти точно хочеш вивести мене з себе, - прогарчав він, повільно стискаючи її за горло. - Я вже й сам задаю собі це питання. Починай говорити, Джин. Буде краще, якщо наші відносини будуть будуватися на розумінні. Краще для всіх і тих, хто тобі дорогий в тому числі.

- Мій дар ... він потягнувся до драконів, мою душу немов закликали. Спочатку я відчула біль та лють, а потім побачила бій у  найдрібніших подробицях. Після втратила свідомість. …Чим все закінчилося, Шай? Не замовчуй, владико, молю тебе!  - не зводячи з нього очей, Джин спробувала прибрати його руку, яка продовжувала так владно і красномовно тримати її за шию.

- Ми захопили цитадель Рейг та прилеглі території, а скоро захопимо і весь північ. А ще ми отримали дуже роздратоване послання з Вахалли, рада старійшин у страшному гніві. Хм, старі шкапи думають ніби мені є до цього діло. Ти пролежала без свідомості два дні, так що, Джин, ти багато чого пропустила. ... Ах ще, крім всіх інших, хто здався у полон, мені попалася стара як світ повитуха владичиця, зухвала карката відьма. Вона повідала мені те, чого я не знав. Це стосується тебе.

- Мене? Очікування моєї дитини схоже турбує тебе сильніше решти. Це дивно. І що такого нового повідала тобі з переляку ця стара? Що мені потрібно більше їсти м'яса, дихати свіжим повітрям та не штовхати навантажені вози? - до Джин повернулися колишні сили.

Шай віроломно посміхнувся, вираз його обличчя змінився, пом’якшав, та Джин знову здалося, що за цим поглядом ховається щось ще:

- Жінки іскри рідкість у нашому світі, а їхні діти особливі. Як і виношування цих дітей, - Шай замовк, немов впиваючись тим, що збирався сказати далі. - Твоє людське тіло потрібно готувати до такого випробування - як народження на світ дракона. Тобі доведеться годувати його своїм молоком, а сильне від природи дитя буде терзати твої ніжні груди. У тебе гарненький зад, але твої стегна все одно занадто вузькі для такої дитини, тому їх потрібно розробляти мало не кожен день. І те що ти їси - недостатньо для маленького хижака, йому потрібне сире м'ясо.

- Фу! Гидота! - скривилася Джин. - Це вже занадто. Ти це все вигадав!

- Ні, можеш запитати одного з воїнів Угрюм гори, Тінга, він був поруч і чув одкровення карги. Включаючи те, що тобі так само потрібна драконяча кров та драконівське сім’я.

Очі Джин округлилися від відрази. Шай хмикнув:

- Нібито в сімені дракона прихована сила довголіття, вбираючи його в себе, буде міцніти і мати, і дитя. Але пити його не обов'язково, досить кохатися зі своїм чоловіком драконом якомога частіше. З усіма цими вправами легко б впорався батько дитини, але так як твій чоловік мертвий, тобі потрібен новий чоловік. Владика, який потурбується про те, щоб твої соски грубіли, стегна роздавалися, а твій син народився здоровим. Той, хто вбереже тебе та малюка, той, хто визнає його своїм.

- Тобто ти, - сердито звузила очі Джин. - Ти що це у мене дозволу питаєш? З чого це раптом правителю кровожерливої орди так себе поводити? Що тобі заважає мене ґвалтувати, дико і грубо, так як багато хто з вас чинить стосовно бідних дівчат?

- Вірно, я б міг взяти тебе силою, пограти та викинути, це в природі драконів, але не в моїх планах. Я не хочу, щоб ти з’їхала з глузду. Я хочу, щоб ми з тобою стали союзниками, Джинджер. Я хочу, щоб ти спала зі мною за своїм бажанням, а не морщилась від огиди та ненависті. Я оберігаю тебе, тому що хочу, щоб ти народила синів і для мене також. Якщо ти вважаєш, що я обрав тебе за іграшку – ти дуже сильно помиляєшся. Як би ти пізнала мене трохи ближче… ти б зрозуміла різницю.

- Чому я??? - видихнула приголомшена дівчина.

- Ти мене не слухаєш. Я ж сказав, діти іскри та дракона особливі, в них інша сила, могутніша і давня. ... Коли я бачив тебе у своїх снах, - рука Шая, пірнула під її спідницю, пестячи ніжну шкіру. - Я тоді ще до кінця не відав свого майбутнього, але вже тоді я бажав тебе, як жінку. І коли ти спустилася до підземелля ... - не доказавши, Шай притиснувся до її губ, не зустрівши опору. Його язик і пальці ставали наполегливішими.