Читати книгу - "Божевільні емоції, Ірина Білик"

Гліб

*Через чотири роки*

      Музика лунає так голосно, що моя голова скоро розірветься. Якби не Кіра я б навіть на довго тут не затримався, але заради неї я звичайно ж залишуся. Кіра, Майя та Діна танцюють на танцмайданчику, а ми з хлопцями сидимо на дивані. На столику задзвенів чийсь телефон, і на екрані вибило ім’я та фото Данила та Віоли. Дем’ян біля мене напружується надто сильно та вже хоче потягнутися до телефона, але я його зупиняю. Він переводить скажений погляд на мене та хоче вирвати руку, але я надто міцно тримаю її.

-Заспокойся,- тихо гарчу, щоб хлопці не помітили. Даня помічає, що дзвонить сестра й одразу підривається з місця направляючись до виходу. І лише коли він вийшов я відпустив його руку. Я підіймаюся та киваю в бік туалету.- Пішли поговоримо.

-Ви куди?- запитує Єгор. Біля нього сидить якась руда дівчина з якою він зустрічається вже місяців 4. Вперше бачу, щоб в Карпенка були так довго стосунки.

-Зараз повернемося,- відповідаю та киваю на дівчат.- Дивись, щоб до них ніхто не ліз.

-Не забувай там моя сестра, і я завжди контролю ситуацію,- відповідає усміхаючись. Я підіймаю одну брову та закочую очі. Він старший за Кіру на 20 хвилин, а контролює все наче старший на рік. Ми з другом направляємося до туалету, і перед тим як починати розмову я чекаю поки всі вийдуть.

-Дем’ян, що в біса з тобою?!- гарчу на нього. Він розвертається до мене спиною та шумно видихає.- Ти наче здурів, головою поїхав!

-Так! Я поїхав головою через це дівчисько!- досить голосно вигукнув друг. Мене його відповідь шокувала, адже з ним такого ще не було. Віола поїхала 4 роки тому, а він досить не може відпустити цю ситуацію.- Вона бляха поїхала, і нічого мені не сказала! Я спершу цілий рік пробую хоча б якось з нею зв’язатися, але не виходить!

-Дем’ян, а чого ти очікував?- запитую в хлопця. Він одразу опускає погляд, коли розуміє, що не правий.- Ти поцілувався з іншою дівчиною, коли у вас тільки все налагодилося! Ти думаєш, що вона вічна? Що вона буде терпіти будь-які твої вибрики? Жінки Агеєнко не знайшли себе на смітнику, вони довго не пробачають. Чи ти не пам’ятаєш, як я вимолював пробачення в Кіри? Але я ні хвилини не пошкодував, бо кохаю її до божевілля!

-Я не знаю, що мені робити, Гліб,- здавлено говорить друг. Він підходить до раковини та відкриває кран. Хлопець вмиває обличчя та важко дихає.- З нею дуже важко, але без неї я наче не можу вільно дихати.

-Чувак, ти сильно влип!- говорю та посміхаюся. Кладу руку на плече другові та говорю перед тим як вийти.- Спершу спробуй знайти її, але не очікуй допомоги від Дані та Єгора, вони нічого тобі не скажуть, а про дівчат мовчу. Я спробую щось дізнатися, але якщо Кіра мені розповість, то візьме з мене обіцянку, яку я не зможу порушити. Дем’ян ти в повній дупі!

     З цими словами я виходжу та врізаюся в Кіру. Вона на мить втрачає рівновагу, і це змушує мене притримати її за талію. Дівчина розуміє, що це я та усміхається.

-А я тебе шукала,- заявляє та кладе руки на мою шию.- Я вже чесно так втомилася.

-Невже ти це сказала?- вдаю ніби шокований й вона ширше усміхається.- Кохана, якщо ти вже так заговорила, то чи можемо ми їхати додому?

-В нашу квартиру?- запитує та хитро усміхається.

-В нашу квартиру,- відповідаю та притягую її ще ближче до себе.

-І що ми там будемо робити?- запитує та прикушує нижню губу. Мене заводить її вигляд, що я ледве стримуюся цілий вечір.

-Тільки ми вийдемо з цього клубу, одразу ж сядемо в машину та поїдемо додому,- шепочу її на вухо злегка прикушуючи його.- Після того, як ми приїдемо я вже ледве буду стримуватися в ліфті, і тільки ми зайдемо в квартиру…

-Що ти зробиш?- запитує також пошепки прикриваючи повіки.

-Я зірву з тебе цю коротеньку червону сукню якнайшвидше,- продовжую вести сексуальним голосом.- Розцілую кожен сантиметер твого прекрасного тіла, яке так манить мене цілий вечір. І якщо стримаюся то візьму тебе в усіх позах на нашому ліжку, в нашій кімнаті…

-Ох,- болісний стогін виривається з її вуст, коли я прикушую мочку її вуха.

-Кохана, якщо ти так і продовжеш стогнати я не стримаюся,- повереджаю та цілую її шию.

-Тоді нам варто поспішити,- вимовляє і саме в цей момент виходить Дем’ян. Хлопець завмирає на мить, а потім йде з усмішкою на вустах. Я відпускаю Кіру зі своїх обіймів, беру її  за руку та йду до нашого дивана. Ми швидко прощаємося з друзями, забираємо речі та майже вибігаємо з того клубу.

      Я відчиняю дверцята для дівчини, і сам швидко оббігаю машину. Мені здається поки я їхав, то встиг порушити всі правила дорожнього руху, адже вже просто не міг терпіти. Припаркувавшися ми швидко виходимо з машини та біжимо до ліфта, на привеликий жаль з нами ще підіймалася наша сусідка бабуся Тоня. Ми привіталися, і коли виходили обов’язково попрощалися.

Кіра

     Тільки ми зайшли в квартиру, як коханий дотримався своєї обіцянки. Він накинувся на мене з шаленими поцілунками, а далі було все як він говорив, тільки ніхто з нас вже не стримувався. В Алчевського, а точніше в мене не вистарчило терпіння і ми кохалися прямо на нашій кухні.

-Глібе,- черговий оргазм накриває мене з силою і видаю голосний стогін.- Я кохаю тебе!