Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Анексія: Острів Крим 📚 - Українською

Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

284
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Анексія: Острів Крим" автора Тарас Валерійович Березовець. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 94 95 96 ... 138
Перейти на сторінку:
російськими кураторами, у роботу включився президент Татарстану Рустам Мінніханов. Прес-служба ВРК інформувала: «Депутати ВР сьогодні прийняли постанову, згідно з якою кримськотатарський народ отримав гарантії відновлення прав та інтеграції в кримське співтовариство. Константинов подякував президенту Татарстану Рустаму Мінніханову за посередницькі зусилля й усебічну допомогу в досягненні домовленості, яка ляже в основу міжетнічного миру та спокою в Криму. „Ми завжди знали, що Татарстан — братська для нас республіка“»533. Але час покаже, що звернення до спорідненого народу казанських татар не вплинуло суттєво на офіційну позицію Меджлісу кримськотатарського народу, і, таким чином, місія Рустама Мінніханова була безперспективною.

Паралельно з проведенням незаконного референдуму в Криму Москва почала активно розхитувати ситуацію на Півдні України. Сергій Аксьонов закликав Одесу також провести свій референдум за відокремлення від України й пообіцяв надати допомогу в разі потреби: «Держава, у якій ми разом із вами після розпаду Радянського Союзу опинилися, потрапила під владу нелегітимного уряду, що сів у владні крісла за допомогою насильства й прямого терору, здійсненого руками радикалів і ошуканих ними громадян. Російськомовні регіони віддані на відкуп явним шахраям і бандитам у Києві. Жорстоко придушуються будь-які мирні протести російськомовних громадян. Ідуть гоніння громадських і політичних діячів, що вірою й правдою служили Батьківщині. Яскравий приклад — арешт лідера народно-визвольного руху Донецька Павла Губарєва. Саме ви самі повинні вирішувати свою долю, а не прибулі із західних регіонів представники спецслужб чи олігархи»534.

Тим часом Росії було потрібно створювати картинку об’єктивності «загальнокримського референдуму». У ЦВК Росії заявили, що планують направити до Криму своїх спостерігачів — відповідну заяву зробив її голова Владімір Чуров: «До Криму поїдуть голови виборчих комісій восьми суб’єктів РФ. Про те, чи стежитиме ЦВК за травневими виборами [в Україні. — Прим. ред.], поки рано говорити»535.

А от в ОБСЄ повідомили, що не розглядають і не збираються розглядати надіслане вчора запрошення від кримських сепаратистів на їхній псевдореферендум. ЛІГАБізнесІнформ передало слова прес-секретаря ОБСЄ: «Крим не має повноважень запрошувати спостерігачів, тому що є регіоном, а не державою й не окремим членом організації»536.

Паралельно із засіданням ВРК відбулося засідання Верховної Ради України. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк із трибуни ВР України оголосив ключові аргументи проти проведення референдуму: «Від імені уряду України заявляю про те, що ніякої легітимної влади у вигляді так званого уряду Автономної Республіки Крим на території автономії не існує. Це угруповання бандитів, що захопило неконституційним чином владу й підтримується російськими військовими. Саме тому по Криму ми повинні почати загальнонаціональний політичний діалог. І уряд до цього готовий. Але цей діалог не проводитиметься під дулами пістолетів і під російськими танками. <…> Я отримав дані про те, як зараз люди живуть в Абхазії. З 5 мільярдів доларів, які були обіцяні, прийшло всього-на-всього 500 мільйонів, які були розкрадені злочинними так званими сепаратистськими урядами, що знаходяться на відповідних територіях. У людей немає ні зарплат, ні роботи, ні безпеки. Я вже не кажу про те, що там забули, як відпочивальники виглядають. Зате там є бандформування, бандугруповання, там зруйновані санаторії, там іде торгівля зброєю, наркотиками — ось що відбувається на цих територіях. Такої долі хочуть „зелені чоловічки“, які зараз їздять — у загальному числі 18 тисяч людей — по території Криму» 537.

ВР України провалила зміни до Закону про вибори Верховної Ради Криму, які підтримали лише 215 депутатів. Законопроект передбачав закріпити додаткові гарантії реалізації принципів проведення виборів і таємниці голосування, право громадян на участь у виборчому процесі, зокрема в передвиборній агітації. Документ також пропонував дозволити військовослужбовцям, які мають право голосу, голосувати на звичайних виборчих дільницях, що розташовані за межами військових частин (формувань).

Перед депутатами виступив глава Міноборони Ігор Тенюх. Він заявив, що РФ сконцентрувала біля кордонів України до 220 тисяч своїх військових: «Крім того, у розпорядженні військових Росії перебуває 1800 танків, понад 400 вертольотів, 150 літаків і близько 60 кораблів. У Збройних Силах України лише тактика й бойовий дух. Із 41 тисячі Сухопутних військ фактично готовими виявилися лише 6 тисяч. Ми ніколи не розглядали небезпеку з боку Росії та не проводили відповідних навчань»538.

Цього дня Тенюх зробив достатньо контроверсійні заяви на фоні тиску, переслідувань і залякувань, яким піддавалися українські військовослужбовці та члени їхніх родин. Офіційний його виступ був навдивовижу оптимістичним, зокрема йшлося про відсутність будь-якої агресії з боку російських збройних сил: «Де-юре відкритої агресії немає, Росія офіційно не визнає присутності своїх військ у Криму, називаючи їх „загонами самооборони“. Тому будь-які активні дії української армії щодо стабілізації ситуації в Криму можуть бути представлені міжнародному співтовариству як застосування сили проти власного населення»539. Відтак стала зрозумілою неймовірна відірваність Міністерства оборони від реалій на півострові.

Олексій Нікіфоров поділився зі мною обуренням, що Тенюх не зустрічався з ним, як він про це розповідав усім: «А потім [після початку анексії. — Прим. ред.] нам сказали — ну ви там тримайтеся, тримайтеся. А нам здалося, що вони хочуть, щоб у нас тут щось страшне почалося, щоби кров пролилася. Щоби вони могли з чистою совістю наказати стріляти. Ще один такий момент — той же Тенюх. Дає інтерв’ю й каже: я щодня з командирами спілкуюся. А зустрічаєшся з командирами і питаєш: „З тобою зустрічався?“ — „Ні“. — „А з тобою?“ — „Теж ні“. Так із ким же він зустрічався? Турчинов — так, дзвонив командирам. Отже, виходило, що нас зливають. Усе було б по-іншому, якби по-іншому діяло військове й політичне керівництво».

Стали відомі нові дані, оприлюднені Євгеном Перебийносом: «Кількість військовослужбовців РФ у Криму станом на 10 березня, за найскромнішими підрахунками, складає 18,8 тисячі. З них 11,4 тисячі — це військовослужбовці ЧФ Росії, а 7,4 тисячі — з числа інших частин і об’єднань російських збройних сил»540.

О 15:27 Ігор Тенюх дописав у Facebook — невідомо, сам чи з подачі своєї прес-служби, — чим продовжив демонструвати своє неадекватне ставлення до кримських реалій: «Прошу всіх вас зберігати холодну голову й бути реалістами! Протягом тривалого часу „попередники“ систематично й цілеспрямовано знищували ресурси та обороноздатність Збройних Сил України, продавали майно, нехтували кадрами та фахівцями, деморалізовували українського офіцера, проводили фактичне роззброєння військ. Наша з вами мета — довгострокова перемога та досягнення цілей нашої з вами єдиної країни, а не короткострокова, спровокована ворогом бійня, навіть якщо й героїчна. Терпіння

1 ... 94 95 96 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Анексія: Острів Крим"