Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Той що вижив, Олександр Шаравар 📚 - Українською

Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

1 595
0
30.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Той що вижив" автора Олександр Шаравар. Жанр книги: 💛 Фентезі / 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 95 96 97 ... 145
Перейти на сторінку:

Задля перевірки я розігнав його до максимальної швидкості і кинув у дерево. Ну що ж, можу привітати себе: камінь подолав швидкість звуку, судячи з характерного звуку, і пробив наскрізь дерево метрової товщини. Найцікавіше, коли спробував зробити те саме з іншими предметами, з'ясувався один нюанс: якщо цей предмет не пов'язаний якось із землею або пройшов термічну обробку, то максимальна вага, яку я міг підняти, близько ста грамів. А жбурнути з такою самою швидкістю, як і десятиграмовий камінь, я міг лише предмет вагою близько одного грама. І шкоди від такого запуску дуже мало — опір повітря дуже швидко зупиняв предмет, що розігнався.

Чому так виходить, зрозумів дуже швидко. Я маг землі в першу чергу, і оскільки почав розвивати свою спорідненість із землею, то й легше виходять усі маніпуляції саме із землею. Щоправда, земля не в тому розумінні, що це ґрунт, а те, що породила сама планета. Сюди йдуть і метали, і кристали. Ось тільки вони не повинні зазнавати термічної обробки до цього. Іншими словами, працювати з самородком мені буде досить легко, а ось з виробом з металу я працюватиму як зі звичайним матеріалом. Ось така незвичайна особливість сьогодні в мене з'ясувалося. Тепер треба носити з собою пару каменів, які використовуватиму як зброю, а в тому, що мені доведеться її використовувати, я чомусь впевнений на всі сто відсотків.

Зараз уже пізній вечір, і мені час лягати спати. Сподіваюся, слабке відведення очей убереже мене від птахів, і вранці не доведеться відмиватись від слідів їхнього бомбометання. Думаю, затримаюся тут ще дня на два для зарядки літального артефакту та щитів, а потім вирушу знову в дорогу. І ці два дні можна буде присвятити  тренуванням. Добре, що я тепер забезпечений їжею. Звичайно, смажене на багатті м'ясо не найкращий варіант їжі.

 

***

 

Ванадіс Мир'Тор, маг служби безпеки королівства Герен

 

—  Ліасе, я сподіваюся на тебе. Якщо операція пройде вдало, я подбаю, щоб тобі дали орден і премію, - сказав я.

— Я все зроблю, що залежить від мене, — відповів Ліас. — Може, ви все-таки з нами поїдете?

—  Не можна. За мною стежать, всі мої пересування відомі трітірі. Все буде гаразд, ти розробив хорошу операцію. — Мабуть, Ліасу мої слова приємні. Кивнувши сам собі, він одягнув маску, що приховує його навіть від магів до сьомого рангу. Слідом за ним те саме зробили його підлеглі на цю операцію, після чого спрацювала телепортація, і я знову залишився сам у кабінеті.

Терміново потрібно показати хоч якісь результати нашої роботи. Три дні тому Удан надав канцлеру на розгляд проект про створення спільної з вченими імперії організації, яка має контролювати міжсвітовий кордон на території двох країн. Проблема в тому, що тоді потреба нашого відділу зникне. А друга проблема буде в тому, що контроль над організацією буде в руках імперців просто через те, що вони сильніші — вони мають більше магів і основну частину фінансування вони хочуть взяти на себе. Сумніваюся, що мій відділ у такому разі закриють, але фінансування сильно уріжуть і перенесуть його на організацію, що створюється.

Канцлер же, на жаль, налаштований дуже проімперски. І потрібно було щось, що не дозволить йому затвердити цей проект. Якщо імперці будуть замішані у справі із забороненою магією на території нашого королівства, то погодити цей проект буде політичним вбивством для канцлера. Як вчасно з'ясувалося, що в заміському будинку посла Імперії знаходиться склад заборонених алхімічних інгредієнтів. Ці інгредієнти створюються виключно з тіл нітірі, обов'язково живих і виключно в муках. Для роботи мого відділу іноді потрібні такі інгредієнти, але ми їх отримуємо виключно із засуджених до смерті злочинців. Там же, якщо вірити даним нашого агента, в оточенні посла є навіть створені з дітей. Але й просто попасти в будинок посла ми не можемо, бо формально це територія чужої держави. І ось для цього Ліас розробив план.

Пасажирський дирижабль республіки Мініс зазнає аварії саме на території особняка посла, а оскільки на борту буде сам міністр закордонних справ республіки, який прибув для укладання договору про обмін ув'язненими шпигунами, то на ліквідацію наслідків можна відправити найкращих магів. Кожен дирижабль містить у собі тисячі кубонерфів небезпечних газів, тож появу фахівців служби безпеки нікого не здивує. Там і виявлять склад випадково. Головне - вчасно випустити в маси свою версію події, і нехай максимум, що ми зможемо зробити, це депортувати посла назад до Імперії. Під час масової істерії, піднятої штучно, укладати будь-які договори з Імперією буде надто безглуздо.

Ліас разом із підлеглими має потрапити на дирижабль до його вильоту зі столиці республіки. Для цього я дозволив використати комплекс максимального маскування, створений буквально днями. Сподіваюся, що йому все вдасться, і мені не доведеться завтра говорити його нареченій, що Ліас загинув смертю героїв, виконуючи державне завдання особливої ​​важливості.

—  Ван, де твій протеже Ліас? Мене цей страхолюд пускати не збирався, — почув я голос свого товариша, який увірвався до кабінету, незважаючи на протести секретарки. Насправді вона польовий агент, але на останньому завданні сильно постраждала. Зараз, поки йшло лікування, я взяв її у відділ.

—  Проходь. А Ліас там, де треба. — Приємно знати, що він не знає про всі операції відділу. - Що в тебе? Спіймали хлопця?

— Впіймали і знову втратили, — сказав він, підійшовши до бару і наливаючи собі настоянку.

—  Хочу подробиці, - сказав я, відкинувшись на спинку крісла.

— Після поранення в серці — він, нагадаю тобі, односердечник, що означало смертельну рану, забрався в нору до дорослої самки круна.

—  Ідіот. — Мені тільки й лишалося, що прикрити очі від усвідомлення дурості. - Як він вижив? У крунів зараз сезон розмноження. Без гарного захисту від звуку до нього не варто наближатися.

— Нора була порожня, і він увімкнув відведення очей. Але круна так просто не проведеш. Вона пам'ятала, що десь там нора і намагалася її знайти. У результаті заснула прямо зверху на норі. Саме в цей момент на нього вийшли мої хлопці. А далі цей малолітній ідіот увігнав велику голку в дупу круна, коли та нарешті відведення очей подолала. Результат можеш уявити. Він спробував злетіти, але прямо в процесі зльоту його збила крун звуковою хвилею.

1 ... 95 96 97 ... 145
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той що вижив, Олександр Шаравар», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Той що вижив, Олександр Шаравар» жанру - 💛 Фентезі / 💙 Бойове фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Той що вижив, Олександр Шаравар"