Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Смерть для чайників, Літа Най 📚 - Українською

Читати книгу - "Смерть для чайників, Літа Най"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Смерть для чайників" автора Літа Най. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 96 97 98 ... 112
Перейти на сторінку:

– Довго протримається твій захист?

– Недостатньо, – похитала головою відьма. – У привидів нестабільна енергія, вона порушує всі потоки магії поряд із собою. Моєї сили не вистачить, щоб їх утримати.

– Якщо неможливо розібратися з ними, може самій вибратися з пастки. Ти зможеш її знищити?

– Цілком, – я вже зраділа, але Лілі додала: – Але це не варіант.

– Чому?

– Пошкодити таку пастку можна, а от звести знову ні часу, ні сил не вистачить. Зараз мій бар'єр стримує їх, але рано чи пізно він впаде і тоді ця пастка буде єдиним, що удержить привидів від зовнішнього світу та людей.

Між нами запанувала тиша, доки до мене доходило до чого хилить Лілі.

– І це привід просто здатися та принести себе в жертву?! – обурено вигукнула я. – Де та дівчина, що готова боротися до кінця і не має значення який у неї супротивник? Поверни її і скажи, щоб зібралася, звільнила себе, а потім використала свою і мою силу, щоб поставити ще крутішу пастку. Якщо все вийде…

– А якщо не вийде до завтрашнього дня від твого рідного селища залишиться пустка – місто-привид без жодної живої душі. Люди навіть не помруть – просто зникнуть, і ніхто не знатиме, що трапилося насправді. Ні їхні родичі, ні друзі, ні знайомі. Скільки таких дітей, як ти, все життя гадатимуть, куди поділися їхні батьки? Ти готова так ризикнути? Особисто я – ні! – кілька хвилин вона мовчала, а потім тихо додала: – Це мій вибір.

– А як щодо вбити привидів?

Дівчина видала звук між пирханням і здавленим смішком.

– Для цього треба опустити бар'єр – він надто щільний і не пропускає через себе магію – розвіювати привидів по одному, зосереджуючи енергію. Гадаю, моєї сили вистачить на двох, максимум трьох. Хоча це все не важливо: мене вб'ють швидше, ніж я впораюся з першим.

– А скільки їх загалом? – запитала я.

Лілі здивовано подивилася на мене, питаючи: «Яка різниця?», але таки повернулася спиною, щоб порахувати істот. У мене було півсекунди, поки дівчина зрозуміє, що я хочу зробити, і знову відкине мене. Не зволікаючи, я швидко штовхнула двері і встигла однією ногою переступити поріг, перш ніж вона закричала:

– НІ!!! Ти ідіотка? Що незрозумілого у фразі «звідси неможливо вийти»?

– Я б все одно тебе одну тут не залишила, а так може вдвох нам вдасться щось вигадати?

– Що вигадати? Думаєш, якщо у мене не виникло ідеї, в тебе – банші-зроду-тиждень – з'явиться. І що означає «ти б мене не залишила»? По-твоєму гинути удвох не так прикро, як наодинці? Так я тебе розчарую: смерть двох гірша за одного.

Лілі відчайдушно сплеснула руками, а потім і зовсім безсило опустилася на бетонну підлогу шкільного холу, спершись спиною на вхідні двері. Я сіла біля неї. Ми довго мовчали, від чого обстановка ставала більш гнітючою.

– Завтра понеділок, – тихо почала я. Навколо все одно ні звуку (навіть привиди поводяться безшумно), а у величезному холі голос відбивався від стін і створював відлуння. – Діти прийдуть до школи, а тут привиди. Хіба тоді вони теж не загинуть?

– У світі скрізь встановлені артефакти виявлення привидів та нерозсіяної енергії….

– Отже, нас знайдуть і врятують, – мало не підстрибуючи від щастя, вигукнула я.

– Я не сказала, що нас врятують. Такі артефакти націлені на точність, а не на швидкість. У більшості випадків так званій душі померлої людини потрібні роки, щоб трансформуватися в привид. Їхню енергію виявляють задовго до цього: коли вона ще не може бути небезпечною. Тому як спрацьовують виявники, відьми особливо не поспішають упокоювати душі. Ну як не поспішають – пару годин, може більше. Це ж тобі не варта, їм ще нафарбуватися-одягтися треба. І навіть якщо ми доживемо до того моменту, як вони перенесуться сюди найближчим порталом, рятувати нас вони все одно не будуть. Побачивши масштаб катастрофи, ніхто не наважиться зламати пастку та випустити у світ десяток голодних привидів. Відьми повідомлять у шабаш, верховна в ковен, там ухвалять рішення закрити школу під приводом витоку газу або щось подібне, і тільки після того, як зберуть достатньо відьом для знищення привидів, відіпруть пастку. А що стосується нас з тобою – так старійшини тільки зрадіють, що позбулися проблеми у вигляді двох втікачок і так засуджених до страти.

На деякий час знову запанувала тиша. І в цій безмовності, де навіть наш подих здавався гучним, подвійною несподіванкою став приглушений сміх Лілі.

– Ніколи не думала, що крик банші виявиться найжахливішим, що мені доводилося почути в житті, – весело сказала вона. – Ти б знала, як я злякалася. Я тільки взяла в руки цей злощасний артефакт – у вухах задзвеніло, наче ультразвук і цей шум все наростав, по тілу пройшов холод. Могильний такий холод. Як не парадоксально, але це врятувало мені життя. Я спочатку було подумала прокляття якесь, відкинула артефакт і прикрилася щитом. Якраз вчасно: за секунду він розкрився, і назовні вирвалися привиди. Якби я тримала його в руках – була б уже мертва. А так ти мені подарувала ще пару годин життя, – останню фразу дівчина сказала підкреслено веселим тоном.

– Ти дійсно чула мій крик? – розгублено витріщилася я. – Тобто я кричала, але не думала, що ти це почуєш. Це був такий спосіб з'ясувати, хто знаходиться на межі смерті.

1 ... 96 97 98 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смерть для чайників, Літа Най», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Смерть для чайників, Літа Най"