Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

Нортон трохи здивовано подивився на братів. Вони не зазвичай були такими прямолінійними, але зараз це було необхідно. Один з братів додав:

— Дроянда справді переживає багато, і ти частково в цьому винен. Але більше її болить те, що ти не бачиш, як вона змінилася і що це означає для неї. Вона не хоче бути слабкою перед тобою, але це не лише твоя провина.

Почувши це, Нортон відчув, як все стискається всередині. Він зрозумів, що не тільки його вчинки вплинули на Дроянду. Її емоції і внутрішній світ були набагато складнішими, ніж він міг уявити. Він почав сумніватися у своєму підході, розуміючи, що йому потрібно діяти обережніше.

Тоді вони з братами вирушили до подруг Дроянди, адже це могло бути єдиним способом зрозуміти, що відбувається з нею насправді.

Нортон разом із братами підійшов до подруг Дроянди. Вони знайшли Василису, Таню і Дейлу у дворі академії. Дівчата стояли разом, щось обговорюючи, і коли побачили хлопців, їхні обличчя стали серйозними.

— Якщо ти прийшов щось питати про Дроянду, — першою заговорила Дейла, схрестивши руки на грудях, — то ти й сам знаєш, що причина її стану — ти.

— Ви всі кажете одне й те саме, але я не розумію, що я зробив не так, — роздратовано відповів Нортон.

— О, ти справді не розумієш? — Василиса підняла брову. — Ти поводишся так, наче нічого не сталося, а вона бореться з тим, що відчуває. Вона змінилася, Нортоне. І ти або приймеш це, або залишишся тим, хто її лише ранить.

Нортон стиснув кулаки. Він не любив, коли йому казали, що робити, але вперше за довгий час він почав сумніватися в собі.

— Вона не просто сумна, — додала Таня, її голос був спокійним, але твердим. — Вона намагається побудувати щось нове в собі, а ти змушуєш її почуватися так, ніби вона все ще та ж сама дівчина, що раніше.

— А вона хіба не та ж? — тихо запитав Нортон.

Нортон не знав, що сказати. Він думав, що просто має поговорити з нею і все вирішиться. Але тепер він розумів, що справа набагато глибша.

— Де вона зараз? — нарешті запитав він.

Подруги обмінялися поглядами, а потім Таня відповіла:

— Вона пішла на озеро. Там вона завжди думає, коли їй погано. Але подумай добре, перш ніж іти до неї, Нортоне. Якщо ти прийдеш знову з порожніми словами, краще не йди взагалі.

Нортон мовчки кивнув і, не чекаючи більше ні хвилини, вирушив у сторону озера. Він не знав, що скаже Дроянді, але одне було ясно: він більше не міг діяти, як раніше.