Читати книгу - "Рембо"

Стріляючи зі свого автомата короткими чергами, він перебіжками відступав назад, поки ледве не налетів на валун. Рембо на ходу перемахнув через нього, притиснувся до землі, і саме в цей момент гримнула гармата БТРа. Стрілець вирішив вести вогонь, навіть не бачачи мішені. Камінь, за яким сховався Рембо, розлетівся на уламки.

Афганці продовжували стріляти. Снаряд зі старої 88-міліметрової безвідкатної гармати влучив у танк. Удар був потужний, але і його потужності не вистачило, щоб пробити масивну танкову броню. А кулемети танка косили повстанців. Ті з криками тікали хто куди.

Рембо вистрілив із гранатомета в спецназівців, які вели вогонь через кам’яну гряду. Вибух змішав тіла й каміння. Він випустив чергу з автомата по купці солдатів, які намагалися обійти його з флангу.

Справа від нього гарматний постріл танка перетворив декількох афганців на хмару кривавої пари. Ще трьох перерізало навпіл кулеметною чергою.

Бу-у-у-м! У горловині ущелини утворився каменепад, що поховав радянських солдатів, які намагалися там заховатися. Знову Муса!

Рембо продовжував стріляти.

Раптом у грудях у нього похолоділо. Вибухи й автоматні черги заглушило виття, що донеслося з неба. На ущелину падала ракета, за якою тягся димний хвіст. Миттєвий спалах — і замість купи каменів утворився кратер, залитий кров’ю. Звідкись зверху прогриміли гармати. Повстанці розсіялися. Нагорі скорострільні кулемети випльовували по сотні куль за секунду, утворюючи в піску канави та дроблячи все, у що вони влучали.

Радянський десантний вертоліт! Оглушливий шум бою завадив Рембо почути рокіт МІ-24. Він виник над тим місцем, де колись був перевал, і кинувся до ущелини. Його потворні крила спалахнули, коли він випустив ще дві ракети. Гармати кидали струмені диму. Із кулеметів виривалися язики вогню.

Атака захлинулася. Земля тряслася. Куди б не повернули повстанці, скрізь їх чекала смерть.

Вертоліт пронісся над полем бою. Радянські солдати кинулися в контратаку, посиливши сум’яття афганців. Повстанці почали відступати.

Тільки тепер Рембо зрозумів, що турбувало його, коли він востаннє розглядав перевал перед появою БТРів. Пастка тут була очевидною, тому росіянам було необхідно провести повітряну розвідку. Цей птах смерті, очевидно, мав обстежити перевал ще до того, як через нього піде колона, але, ймовірно, щось затримало вертоліт, і він спізнився на кілька хвилин.

Атаку спинити він уже не міг, але все ще встигав знищити Нападників.

Вертоліт зробив коло над полем бою, ледь не торкнувшись того виступу, з якого Рембо вивчав перевал, і розвернувся для ще одного спустошливого заходу. Коли він кинувся вниз, стріляючи з усіх розташованих під крилами стволів, Рембо спробував прийняти зручну позицію. Пульс молотом стукав у Рембо в скронях, коли він ривком перевів шкалу радіоприймача. Укутаний димом і пилом, він ледь зміг побачити потрібний номер. Тіло його здригалося від близьких вибухів. Вертоліт пройшов над головою. Він знову виходив на бойовий розворот. У розривах димної завіси Рембо побачив, як вертоліт ледь не торкнувся стрімчака біля перевалу.

Він натиснув на кнопку. Кам’яний виступ перетворився на вогняну кулю. Швидко перемістивши шкалу на наступний номер, він знову натиснув на кнопку. Ще один вибух. Поки Рембо чекав, коли Муса й моджахеди поставлять заряди, він сам заклав свої на вершині стрімчака.

На випадок, якщо бій переміститься в тому напрямку.

Або якщо повстанцям доведеться втікати через гребінь і потрібно буде затримати ворожу погоню.

На всяк випадок… Завжди треба бути готовим до несподіванок.

Цього його навчив Траутмен.

Траутмен…

Рембо виставив шкалу на потрібному номері й натиснув на кнопку.

Перший вибух підкинув вертоліт.

Але машина продовжувала політ.

Другий вибух ледь не перекинув вертоліт на бік.

Але він зумів набрати швидкість.

Третій вибух усе-таки перевернув вертоліт догори черевом. Його лопаті, що тепер опинилися знизу, не могли вдержати ваги машини, яка тиснула на них.

Крилата коробка примудрилася протриматися в повітрі ще якийсь час, а потім почала падати, як при вповільненій зйомці.

І вогненний спалах з’явився відразу ж за ударом. Широченний язик полум’я обпалив вилицю. Труснуло так, що Рембо здригнувся.

А якщо Муса коло тієї скелі? Невже я його вбив?

Рембо здригнувся знову, цього разу від гуркоту гармати БТРа. Снаряд розірвався за двадцять ярдів від нього. Повстанці припинили відступ і з криками знову кинулися з атаку. БТР рушив їм назустріч.

Вибух просто під ним відірвав одну гусеницю та розвернув днище машини. Залунали крики. Цей вибух міг викликати тільки заряд, який підірвав Муса. Значить, Муса живий!

У повстанців був всього один РПГ-7; цю зброю вони здобули, розбираючи уламки після успішної атаки два місяці тому. Ним дорожили й тримали в запасі до останньої хвилини, стрілець використовував його тільки коли був упевнений, що ціль буде уражена. І от зараз афганець із РПГ вистрілив; ракета, що прошила метал, знищила другий БТР. Його покручений корпус розірвало, коли спалахнуло пальне та здетонував боєзапас.

Радянські солдати, які залишилися живими, кинулися рятуватися втечею через завалений перевал. Повстанці з криками погналися за ними.

Однак танк, як і раніше, залишався на місці і його кулемети не перестаючи строчили, а гармата продовжувала вести прицільний вогонь. Афганці, які необережно висунулися з укриття, щоб відсвяткувати перемогу, дуже швидко отримували можливість померти смертю мученика, про яку стільки мріяли.

Танк кинувся вперед, стріляючи на ходу й трощачи гусеницями все на своєму шляху. Ще кілька повстанців упали на камені.

Поранений афганець спробував у передсмертному кидку підірвати танк. Вибухівка з палаючим запалом упала за п’ять кроків від того, хто кидав. Танк наближався, але надто повільно, щоб потрапити під вибух. Повстанці в розпачі поливали бойову машину автоматними чергами. Ствол гармати почав розвертатися в їхній бік.

Рембо схопився на ноги та помчав до вибухового пакета. Він підхопив пакет на бігу й метнувся назустріч танку. Шквал кулеметних черг змусив його кинутися на землю. Падаючи, Рембо метнув пакет; той упав на турель кулемета. Танк був уже поруч, його тінь накрила Рембо, який притиснувся до землі, щоб не бути розчавленим днищем машини. Справа та зліва злісно скреготали гусениці. Побачивши нарешті денне світло, Рембо схопився на ноги й з усіх сил побіг. Легені стискало, ноги простромив біль. Вибух жбурнув його на землю. Гарячий вітер обпік шию.

Перевівши подих, Рембо озирнувся. Кулеметна турель по косилася, ствол дивився в землю. Із розбитої машини вирвався вогонь.

Рембо знесилений лежав на піску.

Його накрила тінь.