Читати книгу - "Земля у рівновазі, Альберт Гор"

Маючи на увазі цю термінову потребу, я пропоную всесвітню роз­робку Стратегічної екологічної ініціативи (СЕІ) — програми, яка покликана замінити або вилучити застарілі, невідповідні техноло­гії й водночас розвивати і поширювати нове покоління досконалих та екологічно безпечних замінників. Якомога раніше СЕІ повинна стати темою інтенсивних міжнародних обговорень, спершу між індустріальними країнами, а згодом між ними і країнами, що розви­ваються. Ініціатива повинна включати, як мінімум, таке:

1. Податкові пільги для нових технологій та санкції щодо застарілих.

2. Фінансування досліджень і розвитку нових технологій та наступна заборона застарілих.

3. Урядові програми закупки перших ринкових версій нових технологій.

4. Реальну перспективу великих ринкових прибутків після заміни застарілих технологій.

5. Запровадження процедур точної і ретельної оцінки технологій з урахуванням усіх втрат і переваг — як фінансових, так і еколо­гічних — від переходу до нових технологій, що пропонуватимуться.

6. Створення глобальної мережі навчальних центрів, що дасть змогу створити ядро екологічно освічених менеджерів і спеціалістів та забезпечить те, що країни, що розвиваються, будуть готові прий­няти екологічно дружні технології і практику. Ми вже маємо приклад такої ініціативи: під час «зеленої революції» сільськогосподарські дослідницькі центри саме такого типу були створені у всьому світі.

7. Введення експортного контролю у розвинених країнах, що оцінюватиме екологічний ефект технології, аналогічного режиму технологічного контролю (відомого як СОСОМ) у часи холодної війни, коли проводився детальний та незвичайно точний аналіз потенційного військового використання технологій, які пропону­валися для експорту.

8. Значне вдосконалення існуючої законодавчої бази, особливо в тих країнах, що зараз неспроможні ефективно охороняти права вина­хідників і розробників нових технологій. Це не є другорядним питан­ням, навпаки — це один із головних засобів гарантувати життєздат­ність програми передачі технологій, адже відповідний захист інте­лектуальних майнових прав уже зараз став одним з головних каменів спотикання у міжнародних торгових переговорах.

9. Забезпечення кращого захисту патентів і авторських прав, роз­виток ліцензійних угод, спільних підприємств, франшиз та дистри­буції й багатьох інших заходів подібного плану. Все це буде потріб­но, щоб активізувати творчий геній, на який ми маємо покладатися.

Я вибрав термін «Стратегічна екологічна ініціатива», щоб наго­лосити на екологічному еквіваленті Стратегічної оборонної ініціа­тиви (СОІ), приголомшливої програми, спрямованої на досягнення технологічних відкриттів, пов'язаних зі спільною, хоча і досить суперечливою, метою. Я завжди виступав проти розгортання широ­комасштабної СОІ. Проте її дослідницька програма досягла знач­них успіхів у об'єднанні до цього розрізнених урядових програм, у стимулюванні розвитку нових технологій, крім того, вона примусила нас по-новому розглянути деякі теми, які вже вважалися вичерпаними раніше.

Нам потрібні такі ж зосередженість і інтенсивність роботи і такий же рівень фінансування для всеосяжної боротьби з глобальною екологічною кризою. Аналогічно тому, як у рамках СОІ було ство­рено низку чітко сфокусованих програм, що були спрямовані на такі види діяльності, як цільові закупки, миттєва обробка складних потоків комп'ютерних даних, надшвидкісне перехоплення та вияв­лення з орбіти наземного запуску ракет, СЕІ мусить бути зосередже­на на розвитку екологічно безпечних технологій. Але з одним засте­реженням: ми не повинні помилятися, розглядаючи як технології лише «високі» технології. Часто найбільш безпечний і екологічно дружній підхід включає в себе «низькі» технології — нескладний, але розумний підхід або пасивний скоріше, ніж активний. Приско­рено розвиваючи нові технології, які нам вкрай потрібні, всі стра­тегічні інструменти і засоби, які я тут запропонував, можна і слід застосовувати в різних галузях, особливо в сільському та лісовому господарствах, в енергетиці, зокрема при використанні енергії на транспорті і у виробництві, у будівельній промисловості та для скорочення відходів і переробки вторинної сировини. Далі я даю стислий огляд того, як СЕІ можна було б застосовувати в кожній галузі.

Сільське господарство. Хоча «зелена революція» привела до величезного зростання харчового виробництва в країнах «третього світу», але це зростання часто було пов'язане з екологічно руйнівними технологіями: надання значних субсидій для використання добрив і пестицидів, нераціональне використання води в погано розроблених іригаційних схемах, експлуатація короткотермінової продуктивності земель (яка іноді призводила до значної ерозії ґрунтів), вирощування монокультурних врожаїв (яке часто приз­водило до винищення різноманіття місцевих рослин) і прискорена повна механізація, яка дала величезні переваги багатим фермерам порівняно з бідними. Тепер, коли вже відомо значно більше про екологічні наслідки деяких сучасних сільськогосподарських прак­тик, нам потрібна друга «зелена революція», яка буде спрямована на потреби бідних верств у країнах «третього світу», збільшення продуктивності малих ферм, на яких застосовуються низьковитратні сільськогосподарські технології, і на поширення екологічно без­печних практик і методів. Нова «зелена революція», яка матиме не тільки наукову компоненту, але й фінансову, соціальну і політичну, зможе вирішити проблему нестачі землі для десятків мільйонів бід­них і знедолених людей, які тепер змушені займатися діяльністю, що призводить до руйнування їхнього крихкого довкілля. Визнання того, що становище цих людей однакове, по суті, в усьому світі і що елементи справедливого вирішення їх проблем, зокрема земельна реформа, теж однакові в більшості країн, може привести до гло­бальної згоди, що надання гарантій щодо справедливого ставлення до них має стати передумовою надання фінансової допомоги і пере­дачі технологій у рамках СЕІ.

На щастя, на сьогодні багато нових екологічно безпечних сіль­ськогосподарських технологій вже є доступними і їх цілком можна було б поширювати в рамках СЕІ:

Нові удосконалення технології іригації дають змогу одночасно зменшити споживання води, збільшити урожаї і відновити продук­тивність надмірно засолених земель.

Нові технології низьковитратного землеробства дозволять суттєво зменшити ерозію земель, одночасно підвищуючи врожаї і зменшуючи витрати.

Нові досягнення у генній інженерії рослин дадуть змогу посилити «природний» опір до деяких хвороб і шкідників без посиленого використання пестицидів і гербіцидів.

Нові підходи до сівозміни культур і багатоцільового викорис­тання землі, включаючи агролісівництво, стануть альтернативою типовій для країн «третього світу» практиці сезонного випалювання величезних земельних ділянок.

Нові відкриття в аквакультурі та способах риболовлі стануть альтернативою таким надзвичайно руйнівним практикам, як вилов риби за допомогою дрифтерних сітей.

Більш досконалі технології розподілу харчів дадуть змогу різко зменшити невиправдано високі втрати в процесі розподілу в слаборозвинених країнах, а також сприятимуть економії енергії.

Лісове господарство. Стратегічна ініціатива насадження мільяр­дів дерев у всьому світі, особливо на деградованих землях, одна з найбільш легкозрозумілих, потенційно популярних, і екологічно доцільних дій, на яких Глобальний План Маршалла повинен зосе­редитися. Символічність і самостійна значимість посадки дерева має універсальну силу в кожній культурі і у кожному суспільстві на Землі, і це шлях, яким кожна окрема людина може брати участь у подолан­ні екологічної кризи. Але для того, щоб програма насадження дерев була справді успішною, треба виконати ще два завдання, одне перед посадкою дерев, а інше — після неї. Спершу треба вибрати саджанці,