Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

Якоїсь миті, я просто загубилася, розгойдуючись верхи на Ларі, закинувши голову вгору. Не знаю, скільки ми пробули у спальні, але здавалося цілу вічність. Ображеним не виглядав жоден чоловік, а в мене, наче якийсь біс із задатками німфоманки вселився. Хоча, можливо, минуло не більше години, тільки в мене все змішалося в голові.

Нахилившись до Ларі, я вп'ялася в губи чоловіка поцілунком і ледь не закам'яніла, відчувши дотик до іншої чарівної дірочки, яку ніхто і ніколи не чіпав. По суті, мені просто був нецікавий анальний секс, як такий. І зараз я просто не знала, що робити і чи варто спробувати. Раптом ми затьмаримо нашу першу шлюбну «ніч» не дуже приємними відчуттями?

– Ти… ніколи? – Плутано прошепотів Сан, ласкаво, але наполегливо змушуючи мене розігнутися.

– Ніколи.

– Тобі не подобається? – Зацікавлено уточнив Шанліс.

– Я…

Відповіді не було, але Ларі, піднявши мене за стегна, зробив особливо глибокий поштовх, вибиваючи з грудей не тільки стогін, а й залишки повітря. Схлипнувши, я закотила очі, а потім відчула руку у себе між ніг, яка ніжно пестила мій клітор. Здається, з мене хочуть випитати всю правду.

– Як мені… Ларі! Як мені може подобатися… – пробурмотіла я, буквально задихаючись, – якщо я ніколи не пробувала?

– Ти хочеш спробувати? – Спокійно, я б навіть сказала, дуже доброзичливо видихнув Дарак і його рука накрила мої груди, почавши їх масажувати. Ось же, нелюди.

Як тільки я хотіла відкрити рота і просто відповісти, що нічого не знаю, Ларі знову почав робити жорсткіші поштовхи, змушуючи мене буквально підстрибувати на ньому, наче на породистому жеребці якомусь. Хтось явно хоче, щоб я відповіла позитивно, але…

Ледве не муркочучи від своєї ж ідеї, я вперлася спиною в груди Сана, дозволяючи чоловікам проявити себе і досягти моєї згоди. Піднести мене вкотре на вершину блаженства, де я зможу розсипатися на уламки, згоряючи від нестримного задоволення.

– І що ти вирішила? – Промуркотів задоволено Дарак і чоловіки переглянуся.

Хмикнувши, я подивилася на дракона. Ще на початку нашої шлюбної ночі він не міг підпустити до нас нікого з нагшасів, а зараз із цим не було жодних проблем, що не могло не радувати.

– Я спробую все, що ви захочете в нашому ліжку. Будь-які пози, рольові ігри, навіть чортів БДСМ у розумних межах, – видихнула я і все-таки не змогла стримати підступної посмішки. – Тільки…

– Тільки? – У тиші, що настала, голос Шанліса звучав досить голосно.

– Ви для мене щось зробите.

– Світлано, ми і так тобі все зробимо, – похитав головою Сан.

– Це, швидше за все, досить важко, а може й неможливо зовсім, але у вас стимул буде рухатися вперед, – чесно зізналася я.

– То чого ти хочеш? – Рішуче поцікавився у мене Ларі, вже готовий на все.

– Я… сумую за своїми рідними, – підібгала я губи, розуміючи, що таки вибрала невідповідний момент. – Розумію все, але мені хоч іноді зв'язуватися з ними. У нас у світі є відео зв'язок, можливо, за допомогою магії можна щось придумати, – до кінця моєї промови мій голос зовсім стих і я зітхнула, прикривши очі.

Тільки я могла знайти нам нове завдання, ще не знаючи, як все пройшло на землях людей, хто виявився щуром і чому хлопчина сказав, що його послали демони.

– Світлано… – приголомшено пробурмотів Дарак, здається, саме він першим прийшов до тями. – Дівчинка наша. Ми все зробимо, знайдемо спосіб, але зробимо, чуєш?

– Так… – пробурмотіла я, відчуваючи якщо не руки, то хвости на своєму тілі. – Напевно, я все ж таки винна вам аванс, – зважилася я, засуваючи свій страх легкого болю куди подалі. І я, і чоловіки чудово розуміли, що вистачило б тільки мого прохання, щоб вони зробили все можливе. А решта – це просто дурні відмовки.

– Світлано, ми зачекаємо… – похитав головою Шанліс.

– Ні вже… – хмикнула я. – Якщо жити, то на повну котушку, якщо шлюб, то тільки з коханим, коханими, якщо задоволення, то без кордонів, – рішуче видихнула я. – Я вам довіряю.

Не минуло й секунди, як я потрапила в новий ураган пестощів, хоча чоловіки не поспішали переходити до активних дій, явно боячись завдати мені болю. Ну і що я скажу з приводу нашого загального експерименту – біль був незначним, а емоції та задоволення на грані з позбавленням почуттів.

_