Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

— Чому ти не п'єш каву?

— Тому що я не п'ю кави і майже не їм шоколад, особливо гіркий чорний.

До того ж мені дар ще раніше підказував, що не варто й починати пити каву. На мене вона не дуже добре діятиме і викличе звикання та залежність. А шоколад я справді просто не дуже люблю ще з дитинства.

— Якщо мене поважаєш, ти ж вип'єш каву, у ній немає нічого поганого.

— Цікаве формулювання. Тоді якщо ти мене хоч краплю поважаєш і цінуєш мою думку, то не будеш так говорити. Я не п'ю кави і не їм шоколад. Що в цьому незрозумілого?

— Як хочеш, мені більше буде.

Вона випила обидві чашки кави, благо вони маленькі, і швидко з'їла шоколад. Коли вона пила вже другу чашку кави, подзвонив дідусь Теос. Марія навіть завмерла, дивилася на дідуся. А він просто хотів дізнатися, як у мене справи. Видно, що на роботі й до нього одразу підійшов мій батько та брати. Я всім усміхнулася. Рідні подивилися, що я не одна і в кафе, побажали гарного відпочинку.

— Хто цей красень?

— Який із них?

— Той, хто тобі подзвонив.

— Мій дідусь.

— Який чоловік, — вона мрійливо посміхнулася, — він буде мій.

— Він одружений і не здумай лізти до моїх рідних!

— Що ти така жадібна, а дружина не стіна посунеться.

— Ні! — відповіла їй різкою. — Не лізь у чужу сім'ю.

— Значить, ти так зі мною. Я з тобою по-хорошому, а ти нічого не хочеш дати мені натомість.

— Що за маячню ти несеш?!

Вона підірвалася на ноги і вибігла з кафе. А до мене підійшов офіціант із рахунком. Я тільки розсміялася і розрахувалася за цю ненормальну. Попросивши дати мені рахунок із собою. Він дивно на мене подивився і сказав:

— Не можу.

— Це ще чому? Мені потрібен чек і копія рахунку, що я оплатила. У чому проблема?

Довелося викликати адміністратора, і виявилося, що я повторно оплатила рахунок, що вже був оплачений. Гроші мені повернули. А я пішла в академію. Марія вдавала з себе скривджену і не підходила до мене.

— Що в тебе з цією побутовичкою сталося? — запитав тихо Рорк — Вона тут трендить, що ти накричала на неї і образила її почуття. І не даєш їй зустрічатися з коханим.

— Вона заявила мені, що хоче мого дідуся. Він одружений і в нього діти маленькі. Я за таке вдавлю. А вона типу дружина не стіна посунеться. У чому я не права?

— О, повір права. Боюся ця, кхм, дама, тепер буде гадити.

— Ох, Ліє, — підлетіли Тіна і Ріна, — що ти зробила з цією божевільною? Чого вона отрутою плюється?

Ще їм переказала. Дівчата якось хижо переглянулися.

— Судячи з погляду, їй варто вас боятися.

— Ми поспостерігаємо за психованою. У неї не все гаразд із головою. Потрібно хлопців попередити.

Наступного дня в коридорі побачила магістра Лішкорта з дружиною. Особисто її ще не бачила. Знаю тільки, дружина в нього непроста людина і теж викладає в академії. Вона, помітивши, що я дивлюся на них із магістром, вигнула запитально брову. А Лішкорт, побачивши мене, усміхнувся, його дружина посуровіла.

— Кохана, дозволь познайомити тебе з талановитою дівчинкою. Я свого часу подумував, що раніше станеться, ми її з колегами вивчимо чи угробимо дитину.

Підійшла до них після того, як він почав говорити про мене.

— З тим, скільки ви в мою голову намагалися впихнути, а потім дивувалися, чого це мене цілителі відкачують.

— Кохана, це завдяки їй, ми зустрілися.

— Лія?! — здивувалася його дружина. — О, чула про тебе, я Тіліша.

Вона на мене уважно подивилася, оцінюючи мій зовнішній вигляд. А я на неї дивлюся із захопленням, елегантно так одягнена.

— Відчуваю слова дідуся, що нечисть приймає мене за свою, це був комплімент.

— Нісенітниця! Ти ще така дитина! І я б подивилася, на кому ця форма виглядала більш елегантно.

— Хлопці з мого курсу. Виглядають, просто диво. А на мені якось так.

— Я мала на увазі дівчат. А тобі потрібно просто замовити індивідуальне пошиття форми в кастеляна. А то ця, так і буде далі, мішком висіти. Звісно, цей варіант відлякуватиме непотрібних залицяльників.

— У неї для цього є хлопець і названий брат.

— На деяких навіть форма не діє.

Сказала, подивившись мигцем на Рорка, який мене пасе регулярно. Не втрачає надії схилити мене до інтиму. Алекс скаженіє і погрожує вовку хвіст відірвати. Годинник подав сигнал, що час бігти на урок.

— Ой, вибачте, пора на лекцію.

— Біжи.