Читати книгу - "Магія у подарунок, Мiла Морес"

- Ти що стежив за мною?

- Не за тобою, а за братом. Так я дізнався, що він знайшов призначену.

- А потім ти намагався мене вбити, - нагадую і собі заодно. - Не розумію, навіщо ти все це робиш? – я кажу сумно. Він знає, що я сумую за Енді.

- Якби ти зустріла мене першим, то закохалася б, тоді Енді лишився б ні з чим. Вся річ у тому, хто перший.

- Я не думаю, що це так. З Енді я почуваюся інакше. І взагалі... Коли ми зустрілися, я думала, що він звичайна людина. І покохала я його таким.

Ну ось. Відверто розмовляю зі своїм ворогом. Не варто сподіватися, що він вислухає мою історію і зглянеться, відпустить до коханого. Ні, він дивиться холодно, слухає уважно, мабуть, запам'ятовує все сказане, щоб потім використати проти мене. Потрібно перестати базікати.

- Я теж можу створювати тобі відчуття безпеки поряд зі мною, але цього не роблю. Дозволяю тобі самій вирішувати, що відчувати, коли ми разом.

- Як це благородно! - Сарказм мені дається легко. – А дозволити мені самій вибрати не тебе, не можеш? Я хочу бути з Енді. Це не зміниться.

- Та я знаю, що ти до нього відчуваєш, - грубувато відповідає Діен, що в його стилі. – Він був твоїм першим, тож ти так до нього прикипіла. Я в Естеліти теж був першим, сподівався, що залишусь єдиним. А потім вліз Енді…

- Енді не був у мене першим, - спочатку говорю, а потім розумію, що дарма. Ну навіщо я це ляпнула? Тепер ще обговоримо всіх моїх постільних партнерів. Та тут і говорити нема про що!

- Ого. Ти що не берегла себе для призначеного?

- А таке хтось практикує? - довів до сміху, дивись, і сльози потечуть. - Це ж маячня! У мене ось знайома є, Аліта, їй не менше сімдесяти. Вона без пари. І що, думаєш, прямо ні з ким вона ще не спала? Та ні в життя не повірю! Такого бути не може!

- Чому ж? Таке буває, і дуже часто. Маги цінують своїх призначених. А ти, значить, розмінювалася даремно, витрачала енергію на когось, замість того, щоб шукати мене.

- Ну, ти смішний! Дорослий дід, а кажеш дурниці! Не могла ж я чекати сексу стільки років! Ти, можна подумати, чекав на свою призначену! Чоловікам чомусь можна ліворуч і праворуч ходити, а жінкам чомусь ні? Ми теж, між іншим, маємо бажання!

Ну, все, заступаюся за всю жіночу половину суспільства. Але ж це важливо! Хоча б одному чоловікові роз'ясню, що ми маємо рівні права на секс. І дівчата теж можуть вільно поводитися зі своїм тілом. Краще задоволення від життя отримувати, ніж страждати від нестачі ласки.

- І Енді не зачепило те, що він не перший? – продовжує із серйозним виглядом, ніби мою промову прослухав.

- Не знаю, він нічого не сказав, - задумалася, згадуючи наш перший секс. Точніше той, який першим пам'ятаю. Це було на лавці у парку, ми повністю у одязі. Навіть доторкнутися до ладу один одного не встигли. Все поспішно, неакуратно, але дуже палко.

- Ти зараз згадала ваш перший секс? - грайливо посміхається, сидячи в жахливій близькості від мене. Краще б не згадувала, бо зараз мене по-звірячому свердлять очі Енді. Такі гарні, привабливі, рідні. Ще й ця посмішка точно як у Енді.

Відвертаюся від диявола. Потрібно не забувати, що я тут на завданні.

Пірнаю у воду, щоб охолонути. Тепер я роблю це за власним бажанням і з більшою впевненістю у собі. Поплаваю на поверхні, змию вологу, що виділилася між ніг.

Діен стоїть на палубі, спостерігає за мною, дивно усміхається. І чого це він, як кіт на сало, дивиться на мене? Я йому не піддамся!

- То скільки у тебе було чоловіків, крім Енді? - Знову заводить ту ж розмову, коли я вибралася з води.

- Я тобі не скажу, - відвертаюся, аби не дивитися в проникливі очі, здається, що він може бачити ними наскрізь.

- Відчуваю, що тобі стало соромно. Мені цікаво. То скільки?

- Ми взагалі не повинні з тобою це обговорювати. Давай уже додому поїдемо, - вередую, ніби тільки зараз згадала, що мені дали завдання виносити йому мозок, а не розважати дружніми розмовами.

- О, так тут у тебе вже дім, - знову єхидно сміється, - не поїдемо, доки не скажеш, зі скількома ти встигла потрахатись.

Проковтнула. Контролюю емоції, як можу, але знаю, що крізь них знову просочується сором. А ще лють.

- З магами чи зі звичайними? - Додає питання, як монети в скарбничку.

- Ні з ким я не ... Не займалася сексом, окрім Енді.

- Стривай, ти сказала, що він не перший. Визначся вже, мала.

- Я створювала собі ілюзорного хлопця для сексу. І все, - протараторила, відчуваючи, як обличчя заливається червоною фарбою.

- О-у, - саме час свиснути, давай, пали, - ти серйозно?

Ірже на весь голос. Б-р-р! Бісить! Знову стрибати у воду не хочеться, втомилась я. Треба втекти, щоб не приносити йому такого задоволення. Заливається!

- Та що ти іржеш?! Нічого смішного!

- Та ти, лапочка, з перчинкою! Ось уже такого я не чекав!

Його сміх змінився серйозним виразом. На мить здалося, що в очах промайнув смуток. Я вже зрозуміла, що так він згадує про своє кохання.