Читати книгу - "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"

— Як же вони підходять один одному. Дві пусті, — сказав Максим.

Ми звернули вбік від головного корпусу, мені тут раніше не доводилося бути. Я йшла неквапливо, намагаючись не відривати очей від землі. Неприємно було бачити Вініжку такою щасливою. А ось Кіттерон, на перший погляд, не поділяв її щастя. Він іноді поглядав назад: може, на Макса, може, на мене — не знаю.

— Чому пусті?

— Бо вони бездарні. До вступу в кварту лише Кіт міг літати. Хоча це не рідкість для самців гарпій. Але решта… — однокласник закотив очі. — Іноді я замислююся над тим, щоб просити ускладнити вступні іспити до академії. Більшість моєї кварти слід захистити від чарівної сили. Вони ж як мавпи із гранатою.

Я хихикнула, на мій сміх одразу обернувся Кіттерон. На долю секунди я навіть відчула себе винною, але тут мене відволік чудовий вигляд: тисячі скляних плиток складалися в значну піраміду, досягаючи висоти п'ятиповерхового будинку. Крізь прозорі стіни виднілися рослини всіх кольорів веселки.

Біля входу до піраміди стояла Бронна Артет і з десяток адептів, включаючи мою кварту. Мадді тримала Васю — одноокий фікус.

Птахи пролітали крізь тунелі в зачісці викладача, коли вона сказала:

— Сьогодні ознайомча екскурсія. Ви зможете на власні очі побачити принади магічного рослинництва. Запам'ятайте два головні правила: по-перше, нічого не чіпати. По-друге, якщо вас з'їла рослина – не кричіть. Багато екземплярів мають тонкий слух, і ви можете їх налякати.