Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Гуляйполе 📚 - Українською

Читати книгу - "Гуляйполе"

172
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гуляйполе" автора Степан Дмитрович Ревякін. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 98 99 100 ... 164
Перейти на сторінку:
"Проза". — 1993 р. — С. 580). ">[59] — одного з ідеологів та безпосередніх виконавців терористичних актів анархістського руху в Росії, який зовсім недавно приїхав з Харкова до Махна і вже розпочав випуск газети "Шлях до волі" ("Путь к свободе”). Аршинов добре знав Нестора з 1911 року, коли обидва відбували каторгу в Бутирці, тож знав, що про нього сказати його землякам.

— Махновщина — це колосальне явище нашої революції, — розпочав учитель анархізму. — За глибиною і різновидністю ідей вона перевершує всі відомі нам самобутні рухи трудящих...

Закінчив Петро Андрійович свою промову заздоровницею на честь молодих — Нестора Івановича та Галини Андріївни. І тут же всі вигукнули: "Гірко!" "Гірко! Гірко!" Звичайно, молоді підкорилися волі гостей. А потім Олексій Чубенко, вже не начальник штабу, а в ранзі дипломата повстанців, зачитав вітання, одержані по телеграфу, від організацій, установ, окремих визначних осіб, у тому числі від командуючого Укрфронтом Антонова-Овсієнка, командира Задніпровської дивізії Дибенка, начальника політвідділу Задніпровської дивізії Олександри Коллонтай (дружини Дибенка), члена ревкому Бердянська й особисто товариша Нестора відомого анархіста Степана Дибеця, командира першої бригади Задніпровської дивізії Матвія Григор'єва і навіть від одного з вождів більшовицького перевороту в Росії у жовтні 1917 року Льва Каменєва та ще багатьох-багатьох інших...

Вирувало "батькове" весілля у Гуляйполі три дні і три ночі. А потім ще три дні всі відпочивали. І лише через тиждень Махно, як і обіцяв Галині, вивіз її на Одещину, де на той час уже кругом панувала зелена весна. Зупинилися на невеличкій залізничній станції Березівка. У селі Малинівці, у великому поміщицькому маєтку, що стояв над степовою річкою Тилигул, "батько" вирішив продовжити останнє у своєму житті весілля, а насправді хотів по-людськи прийняти свого бойового товариша Матвія Григор'єва. У великій світлиці йшли останні приготування. За цією роботою: Галина Кузьменко (вона так і не змінила свого прізвища на Махно), кухарка Нюся, приватний охоронець "батька" Сашко Нетреба, "придворний" поет Іван Негребецький і відомий контррозвідник Льова Задов.

КУЗЬМЕНКО(до кухарки). Нюсю, ти вже все виставила? Нічого не забула?

НЮСЯ(біля неї, як завжди, ласо ходить Сашко). Матінко Галино, та Бог з тобою! Такого багатого стола я ніколи і в пана Кернера не накривала! Ти лише поглянь, що тут є: риба в'ялена, смажена, варена і в соусі, притрушена зеленню і цибулькою; м'ясо — варене, смажене й тушковане в соусі; ковбаси — домашні, духмяні, тільки-но спечені — з дикої молодої свинки... Словом, твоє весілля в Малинівці буде не гіршим, ніж було в Гуляйполі.

САШКО (хапає Нюсю за її огрядну сідницю).

А мені б одну домашню кізоньку в ліжко звабити й обласкати її.

НЮСЯ(до Сашка грайливо). То ласкай вже її, ласкай, коли до вподоби (крутить сідницею біля Сашкових штанів, а хлопець ще дужче стискує руками Нюсину сідницю, пригортає її до себе) Та не тут же, при людях!

КУЗЬМЕНКО. Ви, безсоромні! Ану, Сашку, геть від Нюсі (пауза). А то ходиш біля неї, як той кіт біля спійманої миші (до чоловіків). Ставте, мужики, на стіл вино, горілку, квас. Бо вже й Нестор ось-ось з'явиться.

ЗАДОВ. Хлопці, за мною і "Альоша, ша!"

Сашко Негребецький і Задов виходять із світлиці по черзі, один за одним, заносять пляшки з горілкою, вином. Кожний з них, заходячи до кімнати, співає пісню "Яблучко".

НЕГРЕБЕЦЬКИЙ (співає):

Ех, яблучко,  в діжі киснуло. Хліб забрали комісари — Тільки свиснуло.

САШКО (співає):

Ех, яблучко, Покотилося. Щоб тобою у Кремлі Та вдавилися!

ЗАДОВ (співає):

Ех, яблучко, Ти медовеє. А синочки у Махна
1 ... 98 99 100 ... 164
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гуляйполе», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гуляйполе"