— Ти сама в це вплуталася, — його голос був різким і холодним. — Тепер розбирайся. — Я… — я запнулася, не в змозі продовжити. — Жодних “я не хотіла”, — його очі спалахнули, наближаючись усе ближче. — Я не просив тебе підходити до мене. — Це була помилка. — Помилка? — він усміхнувся, зупинившись усього за кілька сантиметрів від мене. — Тепер ти моя...

Я - покоївка в готелі, він - актор фільмів "особливого" жанру. Він врятував мене від одного негідника, і запропонував працювати в його домі. Теж покоївкою, але тільки для нього. Він впевнений, що така скромна дівчинка, як я, навіть гадки не має, хто він, і ніколи не дивилася фільми з його участю, але... Цей чоловік просто не знає, що...

Він не вірить в кохання, гадає що не заслуговує на це Вона вимушено стає його дружиною але закохується в нього...

Ян дивився на прекрасну біляву дівчину, що непорушно сиділа на дивані. Милувався нею, насолоджувався усвідомленням, що вона належить йому. - Красуне, не варто боятися! Ти зрозумієш, яке це щастя - стати моєю. Білявка підвела на чоловіка сині очі. Зробила спробу усміхнутися, але не вийшло. - Я належу тобі, пане Віленський? - Так! Моя Аврора. Моя...

— Якого біса?! Хочеш, щоб я поскаржилась на тебе батькові?! — Спробуй! — цідить. — Але спочатку повернись до нього в зал. — Хто ти такий, щоб командувати мною? — знову підвищую голос. — Може, варто сказати твоєму батькові, що ти просто втекла, а я не зміг наздогнати? — питає, наступаючи. — Я не наймався бути нянькою розбещеної дурепи. Тому, якщо...