Коли вони попрощалися, Роман відчув, що всередині нього щось змінилося. Він не міг пояснити, що саме, але знав, що ця зустріч з Катериною залишить у ньому слід. Він повернувся додому, все ще відчуваючи тепло її посмішки. Наступного дня Роман не міг зосередитися на роботі. Думки постійно поверталися до Катерини. Він не розумів, чому ця жінка так...
- Андрію, я теж хочу, щоб наші стосунки були кращими, але ти постійно звинувачуєш мене в тому, що я не приділяю тобі достатньо уваги. Я працюю багато, бо хочу забезпечити нам гідне майбутнє. Невже ти цього не розумієш? - з відчаєм вигукнула вона...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький