Уривок із книги, який, на мою думку, можна розглядати як самостійне маленьке оповідання в жанрі slice of life. Просто один день із життя людини – без драми, без конфліктів... Лише глибокий реалізм і живі думки...
Кожна подорож – це вибір, навіть якщо здається, що вибору немає. Кожне відображення – це питання, навіть якщо здається, що ти вже знаєш відповідь. «Антрекот із окуня» – історія, що рухається, ніби авто в тумані: впевнено, але без гарантій, що попереду дійсно є шлях. Як сказав би герой цієї історії: «Оповідання, як життя – береш його, сподіваючись...
Коротке оповідання, яке можна назвати похмурою фантастикою з елементами сюрреалізму й антиутопії або навіть сюрреалістичним (екзистенційним) горором про те, як звичайне полювання в осінньому лісі перетворюється для героя на тривожну подорож у світ, де реальність змішується з химерним кошмаром. Невідомі вороги, механічні створіння та загадкові люди...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький