Читати книгу - "Глухівські дзвони, Сингаївський Микола"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Сингаївський Микола
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
во всі дзвони дзвонять.
З народної думи
А дзвонили ж – чулося і в небі,
Голосом стрясались небеса.
Зорі сипались, як риба в невід,
І тремтіла місячна яса.
Те відлуння котиться і досі,
Наче спогад про гетьманський час.
І козацькі коні ще в дорозі,
І вогонь дозорний ще не згас.
Палахкоче вогнице іскристо,
Полум’я і дзвони – два крила.
Щоб уже не заніміло місто,
Щоб його околиця росла.
Певне, знала гетьманська столиця
Щедрі голоси своїх співців.
І снагою, мов жива криниця,
Надихала глухівських творців.
Дзвони тут будили до розплати,
Кликала дзвінкоголоса мідь.
Тут земля, немов козацька мати,
Вся покрита зморшками століть.
Мов історії жива окраса,
А вона ж – сучасності рідня.
І живучий спогад про Тараса
Чуйні душі зріднює щодня.
Як ведеться, з роду і до роду
У піснях засвітиться душа –
Та, що зветься Волею народу,
Та, що глухівчанам не чужа.
Що вирує і шумить вітрами,
А в задумі стихне, мов дитя, –
І мовчить, як небо над борами,
І в собі витворює життя.
Кожна крапля наче срібло ронить,
Клен поклав долоню на плече…
І життя – від кореня до крони –
Мов основу животворну тче.
Від глухої осені до квітня
Знову чую у досвітній млі –
Дзвонять дзвони у тисячоліття
Глухівської нашої Землі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Глухівські дзвони, Сингаївський Микола», після закриття браузера.