Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Твої очі, Валерія Оквітань 📚 - Українською

Читати книгу - "Твої очі, Валерія Оквітань"

301
0
14.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Твої очі" автора Валерія Оквітань. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Твої очі, Валерія Оквітань» була написана автором - Валерія Оквітань, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовна фантастика".
Поділитися книгою "Твої очі, Валерія Оквітань" в соціальних мережах: 

"readukrainianbooks.com" радить увазі читачів та цінителів української літератури твір "Твої очі" від видатної письменниці Валерії Оквітань.

Тема та сюжет: У таємничому світі "Твої очі" герой - молодий художник, який знаходить вдихновлення у кожному погляді своєї коханої. Книга вкрай емоційна та реалістична, розкриваючи велику таємницю кохання через призму очей, які стають вікном у душу героя.

Про автора: Валерія Оквітань - талановита письменниця та поетеса, відома своєю здатністю зображати почуття в найвитонченіших відтінках. Її твори завойовують читачів своєю елегантністю та глибиною народжених образів.

Чому читати українською: На "readukrainianbooks.com" українська мова оживає в шедеврах, створених національними авторами. Це не лише читання, а й внесок у підтримку української мови та культури. Розвивайте свою мову разом із вишуканими та чуттєвими творами Валерії Оквітань.

"Твої очі" - це не просто книга, це подорож у світ почуттів, втілених на сторінках, що ваблять читача глибше вникнути у внутрішній світ героя. Валерія Оквітань пропонує вам відкрити новий світ кохання та поезії, в якому творчість об'єднує серця.


Читати ще книги автора Валерії Оквітань:

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 73
Перейти на сторінку:
Пролог

Запах алкоголю та дешевих цигарок уже став характерним для цього місця, всі настільки звикли до нього, що, здавалося, нікого він уже не бентежив. Сморід і пошарпаний вигляд будинків був не для слабких духом. А легенди про тутешні місця ходили й серед місцевих, і серед чужих.

 Вулиця Хельсе відома численним беззаконням. Єдина у всій країні, що наводить страх.

Неонові вивіски яскраво виблискували в калюжах. Запах мокрого асфальту після дощу, здавалося, душив у союзі з сигаретним чадом. Навіть захисні маски не рятували двох миротворців, котрі патрулювали цей район.

— За всі роки, що я тут, я не знайшов жодного живого чужинця, що з'явився б на цій вулиці. То навіщо нас сюди посилають? Ми ж не труповози. — Роздратовано, крізь зуби промовив один із них, освітлюючи вулицю ліхтариком.

— Ми про це вже говорили, людям потрібна гарантія, що їх захистять від Червоних. — Наче малій дитині пояснював чоловікові його старший колега.

— Від Червоних немає захисту, всі це чудово розуміють, і ви капітан теж.

— І що ти тепер пропонуєш, скласти руки та покірно чекати на свою смерть? Краще оглядай територію. — Втомлено рушив далі чоловік. У його голосі було стільки відчаю, що його напарнику стало ніяково.

— Якщо не пощастило народитись Білим, мусиш все життя виконувати брудну роботу. — Бурмотів молодший.

— Годі тобі скиглити, не все так погано, міг взагалі бути простолюдином. Дякуй, що твій колір взагалі проявився.

—  Ей, дивись сюди. Тут дитина. — Паніка одразу піднялася прямо до горла чоловіка. Ще ніколи Червоні не чіпали дітей. Думка про те, що малюк може бути мертвим, холодом розповзалася по тілу миротворця.

—  Ні. Не може бути. — Видихнув, чоловік, швидко підбігаючи до коробок, у яких лежала маленька грудка. Дитину неможливо було помітити у темряві, це диво, що капітан її помітив.

—  Жива. — Із полегшенням повідомив старший, відчувши нестабільний пульс дитинки. —  Викликай рятувальників.

Чоловік обережно підняв дитину на руки, намагаючись не нашкодити. Він бачив, як груди маленького дитинчатка ледве підіймаються, заповнюючи легені таким необхідним йому повітрям.

Судячи з одягу, це була дівчинка, приблизно трьох років, худенька, темноволоса, хоча в неоновому світлі вивісок відразу і не скажеш, який у неї насправді колір.

 Шкіра її була бліда і холодна, мабуть, вона вже довго лежала посеред коробок. Миротворець, не замислюючись, швидко зняв з себе куртку і замотав дитину, сподіваючись, що та хоч трохи відігріється.

Він дивився на неї, не розуміючи, як тут посередині розпусти та насильства, опинилася маленька дитина, та ще й примудрилась вижити. Десь на тлі він чув, як його напарник повідомляє рятувальникам ситуацію, а сам тим часом розтирав маленьке тільце, зігріваючи.

Рятувальники на екстрений виклик примчали за лічені секунди.

Чоловік, що до цього тримав дівча на руках тепер міг спокійно передати її спеціалістам, які точно зможуть надати їй кваліфіковану допомогу.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 73
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твої очі, Валерія Оквітань», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Твої очі, Валерія Оквітань"