Читати книгу - "Тато для двійняток, Галлея Сандер-Лін"

Анотація:

Випускна ніч Віолетти перетворилася на катастрофу та назавжди змінила її життя і плани на майбутнє, а мрія стати зіркою паркету так і залишилася мрією. І ось через роки особисте жахіття Віоли повернулося, а їй самій треба буде вирішити, хто ж кращий батько для її двійнят: той, хто «народив», але жодного дня не був поруч, або той, хто виховав і всього себе віддавав родині...

У тексті є: перше кохання, фіктивний шлюб, складні стосунки, протистояння характерів, діти, танці

Теги: любовний трикутник, владний герой, службовий роман

Глава 1

Віолетта різко села на ліжку і схопилася за голову. Перед очима все пливло, до горла підкотила нудота. Дівчина знову впала на подушку і кілька разів глибоко вдихнула. Кімната була незнайомою, ліжко теж, дивний запах, в якому змішувалися відгомони крові і чогось невідомого, лоскотав ніздрі. Тіло боліло скрізь і відразу, немов після посилених фізичних навантажень, хоча Віолі як бальниці не звикати до напружених тренувань.

Намагаючись згадати, що сталося, Віолетта натрапила на порожнечу. Останнє, що вона пам'ятала, – це застілля після випускного вечора. Віола випила півсклянки шампанського, коли говорили загальний тост, а потім тільки сік. У цьому вона могла б заприсягтися. Їй і самій не дуже подобається алкоголь, а якщо врахувати професійні заняття бальними танцями і тиск батьків, то дівчина з чистим серцем могла назвати себе непитущою.

Ні, вона не напилася до нестями, таке просто неможливо. Це був сік, лише сік. Але після соку так не розвозить, якщо тільки... Та ні, бути того не може, хто б став таке робити?! Хто б... Можливо, той, хто навмисно хотів довести до неадекватного стану, а потім...

Віолетта не з чуток знала, що бальні танці – брудний вид спорту. Там всяке бувало, всяке. І бите скло в туфлі підкладали, і каблуки підпилювали, і гидоту у воду підсипали, щоб вивести з ладу суперника. Але щоб їй на власному випускному підсипали в сік якусь погань?! Господи, який жах! Та й хто, навіщо?

Шалено хотілося пити. На тумбочці, ніби приготована чиєюсь дбайливою рукою, стояла пляшка з водою. Може, там знову щось підсипано? Але зараз Віолі було все одно, найгірше вже відбулося. Вона відкоркувала пляшку і припала до шийки, пускаючи в пересохле горло живлющу вологу. Випивши половину, залишила пляшку і спробувала сісти.

Рухатися було боляче, але найсильніше саднило між стегон. Відкинувши ковдру, дівчина розширеними від жаху очима дивилася на простирадло, вимазане плямами крові і чимось білястим, і на власні стегна, де також виднілися багряні розводи. Повністю оголена (а Віола завжди спала в нічній сорочці), вона спочатку не зрозуміла, що з нею сталося, поки чиєсь сопіння на сусідній подушці не розставило все по своїх місцях. Страшна правда ошелешила, змусивши повірити в те, у що розум вірити відмовлявся.

Віолетта змусила себе повернути голову. Поруч, судячи з усього, спав той, хто з нею це зробив. Ось тільки чи за згодою? У здоровому розумі вона б ніколи не дозволила хлопцеві нічого подібного (батько з матір'ю вб'ють на місці, заборонили будь-які стосунки до повноліття), але пам'ять відмовлялася підкинути хоча б пару деталей з подій. Невже під дією наркотиків Віола не заперечувала? Або у неї просто не було сил заперечувати?

Ні, Віолетту не били. Не було слідів побоїв або синців, тільки рожеві плями, які дуже нагадували засоси. Здається, вона була в такому стані, що і бити не довелося, сама була готова на що завгодно.

Треба подивитися, треба побачити, хто це був. Дівчина повернула голову до чоловічої фігури, що вмостилася на протилежному краю великого ліжка, але крім фрагмента темноволосої потилиці, що виднівся над ковдрою, нічого розгледіти не змогла.

Стало страшно. А раптом цей невідомий прокинеться, раптом захоче повторити те, що було вночі? Може, краще втекти, поки можна? А потім викликати поліцію і заявити, нехай цього гада візьмуть на гарячому і... І потім їх обох затягають по допитах, підніметься галас, а навколишній народ буде тикати у неї пальцями:

– Це та, кого зґвалтували на випускному?

– Еге ж, та сама.

– А-а-а, так це її того-самого?

– Сама винна, нічого було напиватися і з хлопцями гуляти!

– Авжеж, вона, напевно, сама його спровокувала. А тепер хлопцю життя загубила...

Була у них не так давно справа про зґвалтування, дівчина теж по гарячих слідах звернулася. І хоч гада посадили (всього на якихось три роки), потім сама була не рада, по вулиці спокійно пройти не могла і врешті поїхала. Добре хоч не наклала на себе руки.

Але потім на зміну страху прийшло обурення. Вона тут трясеться, а цей хтивий покидьок потім буде спокійно ходити і, можливо, навіть розповідати, як з нею потішився?! Не бувати такому! Жага вбивства з'явилася зовсім несподівано. Вдарити, зробити боляче, знищити, розтоптати за все, що з нею зробив, тільки цього він і заслуговує!

Насилу піднявшись з ліжка на ослаблих ногах і похитнувшись, Віолетта озирнулася, у що можна одягнутися. Ходити голою перед ґвалтівником не було ні найменшого бажання, надягати на брудне і спаплюжене тіло випускний одяг – теж. А якщо стягнути з покидька ковдру, ще прокинеться завчасно. Врешті вона стягнула зі столика біля вікна скатертину і, загорнувшись у білу тканину, відчула себе куди впевненіше. Важке, їй потрібно щось важке, щоб огріти виродка, щоб оглушити, щоб зігнати злість, щоб...