Читати книгу - "Телепат, Ребро Петро"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Ребро Петро
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я, хлопці, справжній телепат:
Я можу відгадати,
Що скаже жіночка моя,
Коли хильну добряче я
І забреду до хати.
Облишить справи всі жона,
У боки візьметься вона
І так дослівно скаже:
— Що, ходить ходором земля?
А очі, чом як у кроля?
Ізнов нассався, враже?
Ану дихни на мене раз!
Фу, тут потрібний протигаз,
Бо сморід — як із бочки!
Ви подивіться, люди, — п'є!
Чи ти забув, що в тебе є
І доньки, і синочки?
Я промовчу. Тоді вона:
— Чого ж заціпивсь, сатана,
Мовчиш, як на портреті?
Вже не повернеш язика?
Чи, може, замість огірка
Ти з'їв його в буфеті?
Я знов мовчу. Тоді вона:
— А діти? Гріш тобі ціна,
Такому горе-тату.
Митько он біга без пальта,
На плаття Феньці не хвата,
А він — пропив зарплату!
Я — нічичирк. Тоді вона:
— Чого ж набрався ти? Вина
Чи, може, "Кальвадосі"?
Ще раз прибудеш, наче квач —
Узнаєш, що таке рогач —
Це закарбуй на носі!
Я — ні мур-мур. Тоді вона
Питає біла, мов стіна:
— А мо', тобі погано?
Я очі вгору підкочу
І ледве чутно шепочу:
— Я помираю, Ганно.
Враз пропаде у неї гнів.
Ще ж прибіжать з усіх кінців
І доньки, і синочки.
Той розстеляє подушки,
А той — шукає порошки,
А той — кладе примочки.
Хоч я в душі із них сміюсь,
Вони — "не кидай нас, татусь!"
Сердешні, ледь не плачуть!
Отак, — хвалився друзям Гнат, —
Все наперед, як телепат,
Я можу передбачить.
Та хлопці віри щось не ймуть.
Щоб пересвідчитись, ідуть
Вони до хати Гната.
Їх жінка мовчки зустріча,
Бере у руки рогача
І лупить "телепата".
Аж іскри в Гната ув очах —
Його по спині, по плечах
Б'є жіночка старанно.
Він очі вгору підкотив
І щиро вже зашепотів:
— Я помираю, Ганно.
Та жінка клята — ну хоч плач! —
Аж поки не зламавсь рогач
Не зжалілась над Гнатом.
...Відтоді саме у селі
Його й дорослі, і малі
Звуть тільки "телепатом".
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Телепат, Ребро Петро», після закриття браузера.
