Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан"

179
0
21.02.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Витязь у ведмежій шкурі - 4" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан» була написана автором - Кулик Степан, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Бойове фентезі".
Поділитися книгою "Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан" в соціальних мережах: 

📚 Ласкаво просимо на readukrainianbooks.com - вашу віртуальну бібліотеку української літератури! Однією з наших найновіших книг є "Витязь у ведмежій шкурі - 4", автором якої є Степан Кулик.

👨‍🚀 Степан Кулик - відомий український письменник, автор багатьох захоплюючих пригодницьких та фентезі книг. Його творчість завжди вражає оригінальністю і вмінням створювати захоплюючі сюжети.

🐻 Головний герой цієї книги - відважний витязь, який вирушає у неймовірну подорож, щоб врятувати світ від надзвичайної небезпеки. Він стикається з численними випробуваннями та перешкодами, але його сміливість і винахідливість допомагають йому подолати всі перешкоди на шляху до перемоги.

📖 На нашому сайті ви можете безкоштовно та без реєстрації читати книги українською мовою. Читання українських авторів є важливим кроком для збереження та розвитку національної мови та культури.

🌟 Поглибіться у захоплюючий світ пригод та фентезі разом з "Витязем у ведмежій шкурі - 4" від талановитого Степана Кулика. Ця книга стане ідеальним вибором для всіх шанувальників захопливої літератури та захоплюючих пригод.


Читати ще книги автора Степана Кулик на нанашому сайті:

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 74
Перейти на сторінку:
Розділ 1

П’ятдесят відтінків синього… А що ще скажеш, якщо, куди не подивися, безмежна блакить? Лише подекуди, недбало, ніби митець витирав пензель, забруднена розмитими, білими плямками хмар.

Сонце у поле зору не потрапляє, але воно точно є. Оскільки тепло його променів відчувається навіть крізь одяг.

До речі, про одяг… Те, що я бачу, трохи опустивши очі, виглядає дуже дивно. Шкіряний камзол з одягненою поверх нього кольчугою. Дивне, прямо скажемо, вбрання для студента... Це ж з якого перепою мене вперло так вирядитись?

Відповідь очевидна. З дуже серйозного... Голова досі гуде, як дзвін. Де ж я і з якого приводу примудрився вчора так накидатися? У сенсі, до повної втрати контролю і пам’яті. Я ж спортсмен — тобто не палю і не зловживаю. А тут виглядає так, наче у мене зовсім дамбу прорвало. Та так, що в кінцевому результаті отямився не вдома, а просто неба! Сесію закривали, чи що? Чи у когось з наших день народження був? Гм… не схоже. Не той привід. Так назюзюкатися можна лише на весіллі… коли твоя дівчина за іншого виходить.

Хоча, стоп… Дещо починає прояснюватися. Рольовка... Точно! Це ж я, сп’янілий від надлишку гормонів — воно ж кохання, потягнувся за однією білявою красунею на черговий з'їзд любителів побрязкати середньовічним залізом на природі. В надії, що подалі від міського шуму (і нагляду батьків) мені вдасться перевести наше спілкування на більш... гм, невимушений рівень. Ну, а що за масове гуляння без споживання зігріваючих напоїв? Очевидно, вже тут усе й сталося. Прийняв на груди для хоробрості і не помітив, як зірвався в штопор. Звідси і маскарадний костюм, і головний біль. Сподіваюся, хоч поводився не як свиня. Прикро було б з п'яного розуму зіпсувати стосунки… які ще і не почалися до ладу. Адже дівчинка й справді варта уваги. Та й я їй не зовсім байдужий. Інакше навіщо б із собою кликала?

До речі, про свиней… Щось довкола дуже характерний запашок витає. Причому, не банальної блювотини, а з конкретним амбре лайна. Тільки цього бракувало... Невже аж так осоромився? Трясця! Тоді точно все, сушіть весла. З засранцем жодна порядна дівчина знатися не захоче.

Хоча ні. Сморід специфічний, з нутряним душком. Хто побував один раз на скотобійні — пам’ятатиме ці аромати все життя. А запах ще паруючих нутрощів, що вивалилися з розрубаної туші, точно ніколи не забуде і ні з чим не сплутає.

Дідько!

Збираюся з силами, підводжуся на ліктях і оглядаюся на всі боки, намагаючись при цьому різко не крутити головою.

Твою ж дивізію! Запитань стало ще більше.

По-перше, — після надмірних вливань, я не влаштувався відпочивати на м’якій траві, що було б логічно, а лежу на купі старих, замшілих валунів, які вінчають якийсь геть лисий пагорб, і, що ще незрозуміліше — не спостерігаю в найближчому осяжному просторі абсолютно нікого. У тому сенсі, що якщо тут і відбувалася якась гулянка, то давно закінчилася, а всі учасники давно розбрелися. Або я сам покинув культурний захід і пішов у невідомому, але дуже далекому напрямку.

Навіщо? Що мене могло спонукати на таку дурість? Це по-друге…

А по-третє, — біля моїх ніг валяється дивна купа, що віддалено нагадує м'ясний фарш навпіл з ганчір'ям, і видає жахливий сморід. Той самий — зі скотобійні. Як у тому анекдоті, що м'ясо четвертого сорту — це собака, порубана разом із будкою. Ось тільки не смішно ні грама. Купа, до речі, досить свіжа, навіть кров ще не згусла.

Фу… Зараз знудить…

Намагаючись відсунутись подалі від непривабливого сусідства, я змістився трохи убік і при цьому погляд зачепився за річ, яка за визначенням не повинна була перебувати в тому місиві з ганчір'я та субпродуктів. Наперсний хрест! Великий, масивний, давній… Навіть на вигляд, давній.

І поки я дивився на нього, в голові щось клацнуло, а з пам'яті ринув потік спогадів.

Яскравих, неймовірних, але таких що не залишають жодного шансу засумніватися в їх правдивості... Від мого знайомства з неймовірно красивим дівчиськом… здається, Іриною… і до ченця, що влітає в портал... разом зі мною. Зважаючи на все, це його останки так пахнуть... М-да, реально, на фарш перемололо. А чому мене пощадило?

Питання риторичне. Вцілів і слава Творцеві... вірніше, творцям порталів. До речі, де він сам? У сенсі, виріб Предтеч?

Обертаюся, але ніякого, сяючого всіма кольорами веселки, «дзеркала» не спостерігаю.

Позаду лише купа замшілих каменюк. Роблю кілька кроків уперед і вбік, заразом ще далі відсуваючись від смердючої купи, і придивляюся уважніше.

Так це він. У сенсі, те, що від порталу залишилося. Занадто рівно і точно оброблено каміння, щоб це могла створити природа. І розвалився він явно не сьогодні... Щоб рівним, відшліфованим брилам так обрости мохом, потрібен не один десяток років. Як же ж він тоді спрацював? Ще одна загадка? Але це означає, що дороги назад немає. Телепорт не лише зламаний, а й одноразовий. Дякую, що хоч не на мені зламався. А ще, продовжуючи логічний ланцюжок — я виявився невідомо, де і без найменшого розуміння, як повернутися не те що свого часу, а хоч туди, звідки прибув. Неприємно… Хоча, — погляд мимоволі падає на понівечені рештки ченця, — дивлячись із чим порівнювати. Могло бути й гірше. А так цілий, здоровий. Рухаюся, дихаю, бачу, чую… Що ще людині треба для щастя?

Бурчання в животі внесло в оптимістичний настрій здорову дещицю песимізму.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан"