Читати книгу - "Під вишнею, Павлюк Ігор"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павлюк Ігор
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Небесне царство для котів і вишень,
Ніяких зір і грішних солов'їв.
І скучно — як буває лиш Всевишньому,
Який загляне в очі білих псів.
Вони уже із Місяця нам виють
Про виноград, що сивіє, як біль.
І ще про тих, що жити не уміють
І не уміють вмерти в час весіль.
Я цвітт кусав зубами, а не груші,
Сприйнявши світ і серцем, і хребтом.
Ти "и, пожалуй, сам я тоже здесь не нужен"…
І пожалій… Купи мені пальто.
Бо я втомивсь від тиш і революцій,
Від розуміння світу й пустоти.
А нащо осінь, що красиво мучиться?
І пес отой — безгрішний, бо святий.
Сльоза п'янюча, зламана, як голка,
У тій зимі, якій не сниться грім.
Тому життя поета-алкоголіка
Миліше за династії старі.
Спартак з Христом впилися за свободу,
Самотні, мов метелики між зір.
А ми? Хто ми? Забуті сни народу.
Вертепні пси. Незабраний ясир.
Ми, як усі, не знаєм, нащо жити.
Ми, як і ми, пізнали біль і мед.
І наші відьми вміють ворожити
Лише на ніч весільну наперед.
Оце й усе.
Посмертна маска часу —
Той лист осінній.
І нема піску.
Зозуля. Космос.
Все чека екстазу,
Сміється і ховається…
В Ріку.
2.
Таке воно — нічне цвітіння вишень.
Чужі пташки у гніздах — як зірки.
І тиха радість сни мої колише,
І моря сум з дівочої руки.
І світ стає маленьким, нещасливим.
Свіча росте униз, людина — в даль.
І зливи йдуть, такі солоні зливи,
І жити так — мов плавити кришталь.
Старий годинник в бабиній кімнаті —
І юний час, як внук,— грушки несе.
Лиш злої скрипки голос вузлуватий
Не зміг собі пробачити усе.
Три журавлі з людськими голосами
Розп'яті знов у небі нічиїм,
Бо у богів також вмирають мами,
Коли цвітуть старенькі кураї.
…Таке воно — нічне цвітіння вишень.
Свіча свій блиск своєю кров'ю вб'є.
Коли уже нічого не колише —
Тоді уже усе стає моє.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Під вишнею, Павлюк Ігор», після закриття браузера.
