Читати книгу - "Як упав же він, Олійник Борис"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Олійник Борис
- 103
- 0
- 12.04.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
на білий
На останній сніг весни, –
Налетіли гуси
та й сіли
В узголів’ї, мов сни.
А із сну виходить мати
На тесові на мости.
“Гуси, гуси, гусенята,
Візміть мене на крилята,
Візьміть мене…” –
і затих.
Стрепенулись гуси злякано
Та й на гук вожака:
Загорівся сніг
маками
Під грудьми у вояка.
Гей полинули ж далеко
Ув останній тихий сон,
Де вимощують лелеки
Гнізда колесом.
Вийшла мати в синій вечір,
А з високої імли
Впали гуси їй на плечі
І заплакали.
Похитнулася, мов колос,
Без ридання і молитв,
Тільки сивим квітом коси
Материні зацвіли,
Тільки десь за верболозом,
На калиновім мосту,
Пропекли дівочі сльози
Білопінную фату.
Знову гуси у заплаві
Гублять втому голубу…
Виросли сини біляві,
Тільки ж він русявим був.
І питають матір хлопці,
І питаються гостей:
– А чому, як сходить сонце,
Сніг багрянцяами цвіте?
Не питайте її, милі,
Не будіть далекі сни…
Він колись упав
на білий,
На останній сніг весни.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як упав же він, Олійник Борис», після закриття браузера.
