Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс 📚 - Українською

Читати книгу - "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс"

108
0
27.04.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прихисток твоєї помсти" автора Розалія Лоренс. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс» була написана автором - Розалія Лоренс, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Сучасний любовний роман".
Поділитися книгою "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс" в соціальних мережах: 

"Прихисток твоєї помсти" від Розалії Лоренс - це захоплюючий трилер, що розкриває темні та загадкові сторінки людської душі. Головний герой книги - це чоловік, що втратив все через жорстокий вчинок злочинця. Він вирішує взяти правосуддя у свої руки і влаштовує жорстоку помсту, підкріплену бажанням відшукати справедливість та покарати винних.

Розалія Лоренс - відома українська письменниця, яка вражає своїх читачів відвертістю та емоційністю своїх творів. Вона народилася в Україні, де з дитинства мріяла стати письменницею. В її творчості відчутний глибокий аналіз людської психології та складних моральних ситуацій.

ReadUkrainianBooks.com - це не просто сайт з книжковими рекомендаціями, але і важливий ресурс для підтримки української літератури та культури. Читання українських книг - це спосіб підтримати мову та культуру країни, а також насолодитися якісними творами сучасних українських авторів. На сайті вас чекає великий вибір книг різних жанрів, які здатні розкрити нові горизонти і надихнути на роздуми.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 95
Перейти на сторінку:
Розділ 1

— Доця, ти така у мене красива, — мати погладила мене по голові. — Ну, будь ласка, посміхнися. Це ж твоє весілля.

Подивившись в дзеркало, єдина річ, якою я хотіла б зараз зайнятися, — якомога дужче закричати. Але я не можу собі цього дозволити. Знаходячи в собі крихту самовладання, я видавила посмішку.

— Так, мати, — погодилася я.

Вона видихнула, похитавши головою.

— Я залишу тебе. Батько прийде через десять хвилин, — після чого вона попрямувала до дверей. Взявшись за ручку, вона, не повернувши її, оглянулася. — Ти ж знаєш, що я тебе дуже люблю.

Брехня. Все до єдиного слова — неправда.

— Я знаю, — на відміну від справжньої відповіді, сказала я.

Вона посміхнулася мені та вийшла з кімнати.

Стоячи перед дзеркалом, я дивилася на свої понурі очі, які були замасковані макіяжем. Він зробив мене на п'ять років дорослішою і сховав сліди моєї правди, про яку усі мовчать. І лише сьогодні моє волосся не було вкладене в скромній зачісці. Кучері вільно розкидалися на плечах. Все життя мені твердили, що скромна дівчина повинна заплітати волосся. Та цього разу батько зробив виняток. Сьогодні зіпсується усе моє життя, і мене вирішили упакувати як новорічним подарунком, яким, по суті, і була.

Через тиждень я мріяла піти до університету. Стільки років старанно вчилася, і все для чого? Аби дізнатися, що мої батьки давним-давно мене заручили. І здобула я повну середню освіту тільки тому, що такий закон в цій країні. Та як довго ми б не жили тут, свої коріння не вирвеш. Гірко усміхнувшись, я подивилася на весільну сукню. Вона була розкішна, а її верхня частина була вся в діамантах. Талія ж була перев'язана червоною стрічкою, що нагадувала бантик на подарунковій коробці. Як все іронічно в моєму житті.

Несподівано двері відкрилися. Я вже гадала, що час підійшов. Та подивившись в дзеркало, очі округлилися. Замість батька в відображеному склі я побачила незнайомого мені чоловіка. Я різко обернулася до нього. На ньому був темний костюм трійка. Можна було подумати, що він гість і помилився дверима. Та він не поспішав виходити. Натомість він зайшов в середину, зачинивши за собою двері.

Чоловік, оцінюючи, розглядав мене. Я помітила, що він доволі привабливий: високий брюнет з міцним тілом і темно-карими очима, й короткою щетиною.

— Ви хто? — збентежено запитала я.

Його тінь накрила мене, коли той наблизився. Я насторожено спостерігала за ним.

— Наречений… — серйозно сказав він. — Дівчини, яка зраджує мені з твоїм нареченим.

Мої брови піднялися. Що? В мого нареченого є коханка?

— Ви маєте на увазі, що вона зраджувала вам з ним?

Будь ласка, хай скаже, що Рустам не бере мене за дружину, маючи іншу.

— Ні. Я маю на увазі, що вони у двох вийшли разом з туалету двадцять хвилин тому. І обидва сьогодні одружуються. Тільки ось на різних партнерах.

Не втримавшись на ногах, я з шумом опустилася на стілець. Аллах… За що мені це все. Батько не міг не знати, що Рустам має коханку.

— Іронія, правда? Наші наречені разом зраджують нам в день весілля — продовжив поглядом пропалювати мою маківку.

— У вас сьогодні весілля? — понуро запитала я.

— Мало бути. Очевидно, ні в кого його сьогодні не буде.

Я усміхнулася. Наявність коханки у мого нареченого не зупинила мого батька. Взявши емоції під контроль, я піднялася.

— Я дуже вдячна вам… за те, що сказали мені це, — ввічливо відповіла йому, піднімаючи голову, аби бачити його очі. — Прошу вас… покиньте приміщення. У мене розпис через десять хвилин. Якщо вас побачать в мене, будуть проблеми.

Мій голос був надірваним. На руках і спині досі були сліди батькового виховання. Боюсь уявити, що буде, якщо він застане мене наодинці з чоловіком.

Незнайомець дивився на мене як на божевільну.

— Тобто тобі байдуже? — сказав, пальцем вказуючи на двері. — Ти зможеш зараз піти й зв'язати з ним життя? — він чітко вимовляв кожне слово пильно спостерігаючи за мною.

— Ви перший, хто запитує мене це, — гірко відповіла, опустивши голову та відвернувшись.

Яка йому взагалі різниця? Аллах... Хай просто піде геть.

Поки я сліпо дивилася собі під ноги, він стояв нерухомо, як гора.

— Ти так говориш, ніби це не ти приймала рішення вийти заміж.

Я завмерла.

— Тебе, що… — його голос змінився, і він зробив крок до мене. Я уся напружилася. Дуже близько. — Тебе проти волі видають заміж?

Я стиснула тканину сукні в кулак. Він перший, хто назвав речі своїм іменем. Я мовчала, адже і так все зрозуміло. Що тут взагалі можна сказати? Усе, що я могла, вже казала батьку, матері, навіть братам, а врешті-решт нічого.

— Подивись на мене, — його голос був на пару тонів нижчим, ніж раніше, та я не обернулася. Не можу. — Подивись на мене, — наполегливіше продовжив він, і я зробила це.

Повернувшись до нього, я змусила себе подивитися в його очі. Він був шокований, і його очі відображали такі емоції, з якими на мене ще ніхто не дивився: злість, турбота чи жалість?

— Виходь за мене, — видавив на одному видиху.

Я величезними очима глянула на нього.

— Що?

— Я пропоную тобі самій вибрати чоловіка.

Я примружила очі й відступила на крок.

— Ви не схожий на рицаря, щоб допомагати мені безплатно.

— Навряд чи я рицар. Це взаємодопомога, — він був рішучим. — Ти допоможеш мені відімстити, а я вкручу носа тим, хто неволить тебе.

— Я не хочу бути іграшкою…

— А зараз ти хто? — наголосив на болючій правді. — Все, що тобі потрібно знати, це, що я не з тих, хто грає людьми. Вирішуй. Згідна?

В середині був шторм. Страх не підкоритися батькові не покине мене навіть, якщо я буду за спиною цього чоловіка. Навіть якщо я буду його дружиною. Але я не хочу жити зі страхом все життя.

— Так… — ледь чутно відповіла.

Він кивнув.

— Паспорт з собою?

Я кивнула і підбігла до столика. Батьки настільки звикли, що я не піду проти них, що залишили його зі мною. Забравши документи з сумкою, я підійшла до нього.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс"