Читати книгу - "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс"

— Ви обіцяєте, що коли я вийду звідси, то не пожалкую про це?

Він дивився на мене близько декількох секунд, а серце почало ледь не вистрибувати, ніби пройшла ціла вічність. Наблизившись майже впритул, він нахилив до мене голову.

— Я обіцяю, що в тебе завжди буде вибір, — на видихові сказав, дивлячись прямісінько в очі. — А чи пожалкуєш ти. Не знає ніхто. Але це буде твоїм рішенням.

Я кивнула і відчула, як щоки почервоніли. Він був надто близько.

— Батько прийде з хвилини на хвилину, — в паніці подивилася на двері. — Як ми вийдемо…

— Як і зайшли.

Він взяв мене за руку і впевненим кроком вийшов з кімнати. Стиснувши його велику долоню, я йшла за ним. Серце гулко билося, а вухах стало шумно. На шляху нікого не було, і ми могли непомітно вийти. Пробігши по сходах вниз, ми спустилися до першого поверху і зайшли в інші двері. Але вони вели зовсім не на вихід.

— Я думала ми йдемо звідси, — завертіла головою.

— Тут декілька весільних залів. Наш там.

— Тобто? Ми зараз одружимося.

— Звичайно. Чого тягнути кота за хвіст? — сказав він це так, ніби по-іншому і бути не могло. А в голові застряло одне питання — до чого тут котячий хвіст і весілля?

Якщо вас зацікавила книга, не забудьте додати її до своєї бібліотеки. І, якщо бажаєте, ставте лайк та підписуйтесь на автора, щоб не пропустити жодної новини.

Публікація: 5-6 днів на тиждень. О півночі або вранці, о 7.00.

Приємного читання, мої дорогенькі!