Читати книгу - "Вишня на болоті, Нагорняк Володимир"

Вишня на болоті
Идаропний соціальний роман
           Тобі пропонується мій, Володимира Нагорняка – (показово-дидактичний та небезпомилковий) – чесний шлях до духовної демократизації сьогоденного українського суспільства.
           Ця незвичайна книга слугує творчою літературною базою і, фактично, є передмовою до створення авторської філософії ціленаправленого інакомислія, головний постулат котрої – перехід суспільної думки від внутрішньої несвободи будь-яких єдиномислій до ідеологічно розкріпаченого співробітництва цілеспрямованих на загальнолюдське благо первинно-творчих менталітетних різностей. Коротко це звучить так: ріднімося первинними різностями, співпрацюймо на співрозвиток!
          Об'єднувальне начало первинних поглиблено-історичних менталітетів корінної нації настільке величезне, що здатне спрацювати позитивно і на поглиблено-історичний менталітет національних меншин країни. Менталітети цікаві, насамперед, своїми оригінальними традиціями, тобто, ціленаправленими інакомисліями, що, врешті-решт, може давати нові оригінальні імпульси для гармонійного розвитку як окремої країни, так і світу.
Дивіться такожВолодимир Нагорняк — Дитсадівський розмов-ляль-никВолодимир Нагорняк — Українські фрашкиВолодимир Нагорняк — Несамовитий цвинтарЩе 24 твори →Біографія Володимира Нагорняка        Вироблення глибинної об'єднувальної світової ідеї можливе лише на менталітетно-історичних пріоритетах людського співжиття окремих особистостей над будь-якими груповими єдиномисліями. Розвиток людства не однозначима, групово-зациклена (раз і назавжди) аксіома, а багатовекторний та багатоаспектний (аж до полярності), ціленаправлений рух. Калейдоскоп змін суспільних акцентів (а тільке це означає суспільний рух) настільки різноманітний, що людська свідомість (нікчемно малий проміжок людського фізичного буття) неспроможна встигнути не те, щоб осмислити, а й просто зафіксувати в усій повноті цей суспільно-еволюційний рух.
             Групово – (релігії, альянси, блоки, партії) — вихопивши одну із площин та одночасно нівелюючи інші площини багатовекторного суспільного розвитку, людство все більше та більше віддаляється від своїх менталітетних праоснов, обезріднюється, нівелюється на безкінечні єдиномислія.Чим же небезпечні, єдиномислія— Вони не знають пробачень для інших бачень, окрім своїх. Таким чином, єдиномисліє однієї країни (релігії, альянсу, блоку, партії), неминуче наштовхується на таке ж, але з іншим арифметичним знаком, єдиномисліє другої країни (релігії, альянсу, блоку, партії). Саме це є першопричиною виникнення як переслідування інакомислячих в окремо взятій країні, так і конфліктів та війн – у світовому масштабі – усіх без винятку..
        Апогей національного відчуження – єдиномисліє – досягається, як повним нівелюванням глибинно-історичніх менталітетів країни (Радянський Союз), так і хворобливим вознесенням однієї нації над іншими (гітлерівська Німеччина). Мобілізатором обидвох апогеїв були єдині інформаційні поля цих країн.
             Характеристику єдиного державного інформаційного поля сьогоднішньої України хочеться розпочати уривком зі свого идаропного роману "Вишня на болоті":
               "Запитуй прямо: хто вони –
                Заробітчани чи сини?
                Що вибрали: народно-рідну долю,
                Чи вже й себе розмінюють на долар-"
         Чи не найпершими знівелювалися українські письменники: "поводирі епохи розквартирувалися по партіях та блоках". Здавалося: маючи стільки прекрасних творів, розпочнуть сценізувати ці твори на вітчизняних телеекранах, поведуть за собою, та й нам, наступникам, дорогу відкриють. Ат,ні!!! Засипали глашатаїв рекламками яловими... Перемогли Телепузики!
                   Нехтування глибинно-історичними менталітетами (провідниками котрих є, насамперед, національні письменники) відчужує основи країни – культурні, ідеологічні, та,врешті-решт, і економічні також. Вакуум суспільної думки заповнюється відверто-заробітчанськими шоу-вторинностями, показовими, шароварними аборигенствами, чи незавуальованою "колінопреклоненною" репродукцією чужого на затоптуванні рідного.Таким чином, єдине державне інформаційне поле заростає лободою відчуження, ростить з наших дітей копійчаних безбатченків, з нас – незабутніх "гвинтиків системи", та й саме затято репродуктується і котиться в єдиномисліє. Ось така вона, українська демократія! Не розпорошуючись, подаю цитатами суть того, що хотів сказати людству своїми поезією,прозою, драматургією та идаропною журналістикою впродовж усього свого життя; підкреслити неодноплощинність та невивчену силу алогічного поетичного мислення. Вірю в розуміння та послідовників.                  
Їм і присвячую свою крапку у передмові:
                                             
                                                              "Завдяки й моєму світлу,
                                             На свою виходиш стежку;
                                             На свою; я – слід для тебе;
                                             Будь собою, рідним будь!"
 
В И Ш Н Я  Н А  Б О Л О Т І
 
Розділ 1: БУТАФОРІЯ СУТІ
                                
 
                                                      Вступ-1
                                  Залишимо оцей наш час Історії
Як грунт для самознищення. З самоіронії
Постанемо безвольні, аж безмовні;
Пусті зсередини та камуфляжні ззовні.
                          
                              Ксерокопичим необхідне зло.                                                                                     
                          
                              Колись були й ми рисаками,  
 Та оскотинились роками.
                              Що гроші— Папірці..