Читати книгу - "Ой кобзо голосна, Мирний Панас"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Мирний Панас
- 88
- 0
- 22.05.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Не воруши в душі моїй одрадні ті хвилини,
Як нас колись думки заносили в той любий край,
Звідки, здавалося нам, воля шле поклони…
То сон був, кобзо, сон! Гіркий то посміх долі,
Лукавий глум задурених оманою надій!
Не доведеться нам отут ніколи знати волі,
Приспав її у сповитку насильників чималий рій!
Кого тільки, кого смердючим своїм гноєм,
Багном пузирчатим не задурманили вони?..
Там гине сховане в тюрмі завзяття молодеє,
Там скніє серце матері, одірване від дітвори!
І все тільки за те, що у душі своїй пестили
Надії і думки про кращеє життя та долю,
Що, сподіваючися їх, самі себе дурили
Химерами діждатися колись ледачу тую волю.
Не знати нам її! не бачити ніколи!
Бо жиром заросли кістки наші хрупкі,
Ми душами пониділи, як миші ті, в неволі,
Посліпли, як кроти, що риються в землі.
Навіщо ж і кому ти, кобзо, будеш грати?
Облиш, не вигравай! порви свої ти струни!
А як не хоч, то не пісень прошу тебе співати,
А голоси мені одні гіркі прокльони!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ой кобзо голосна, Мирний Панас», після закриття браузера.
