Читати книгу - "Дідівщина, Костомаров Микола"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Костомаров Микола
- 74
- 0
- 02.07.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Біля церківки старенької
Зеленіють дві тополоньки;
У тіні їх у густенької
Невисокая могилочка.
Купка чорная рябіється
Квіточками-різноцвітками;
Хрест любастровий біліється
У покійника в головоньках.
І округ хреста обвилася
Зелененькая березонька;
Над хрестом тим похилилася
Молоденькая калинонька.
Як у свято в празник бовкне дзвін
На дзвіниці стародавньої,—
Відзоветься глуховато він
У темнім склепі, у могилоньці.
Кісточки, либонь, сухесенькі
В трухлих дошках зворушаються;
За життя, либонь, старесенький
Дзвін почувши, розрушався так.
Коли пугач, доби нічної,
Проведе свій довгий глас смутний,
В склепі, серед ночі вічної,
Відкликнеться жалібненько щось.
Кісточки, либонь, старенькії
Не самотні були на світі;
Слізоньки, либонь, тепленькії
Западають в землю глибоко.
Коли чижик над могилою
Привітає ранок піснею,
Весняная пісня милая
Під землею розлягається,
І тополенька пряменькая
Гілочками колихається,
І травиця зелененькая
Заблищить росою срібною.
Либонь, ранок воскресенія
Чують кісточки дідівськії,
Либонь, радость зобачанія
Гріє серденько холоднеє.
Тільки ріки поламалися
Весняної пори ранньої,
Як вербиця розвивалася
І вдягався вигон травкою,
Хлопець й дівчина приходили
Під тополі на могилоньку
І насіннячка приносили
Усівати купку чорную;
І лилися теплі слізочки
Із очей на купку чорную;
І приймалися насіннячки,—
І два квіта уродилося.
І, поливаний хлоп'ячими
Слізоньками, горицвіт вродивсь;
І, поливані дівчачими
Слізоньками, вийшли проліски.
Першій весни подаруночки
Золотіли і синілися;
На їх листях поцілуночки
Божих ангелів лиснілися.
І квітчала ними тихая
Пара в церківці старенької
У суботу великоднюю
Плащаницю Христа-Господа.
Наче лик святий глядів на їх
Оком жалібним та приязним,
Наче хтось вгорі признавсь до їх
І казав їм так любесенько:
Щоб у хлопця в серці жар палав,
Чистий жар до всього доброго,
Як огняний квіт, що він квітчав
Образ Господа забитого!
Щоб у дівчини безвинная
Душка так, як небо, сяяла,
Так — як квіточка блакитная
На лиці Христа-Спасителя!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дідівщина, Костомаров Микола», після закриття браузера.
