Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю, Радек Рак 📚 - Українською

Читати книгу - "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю, Радек Рак"

54
0
06.07.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю" автора Радек Рак. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю, Радек Рак» була написана автором - Радек Рак, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Фентезі".
Поділитися книгою "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю, Радек Рак" в соціальних мережах: 

📖 Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю - це захоплююча і незабутня подорож у світ фантазії та історії, створена талановитим польським письменником Радеком Раком. Ця книга переплітає реальність з міфом, розповідаючи про драматичні події та неймовірні пригоди, які не залишать байдужими жодного читача.

Головний герой книги, Якуб Шеля, постає перед нами не лише як історична постать, а й як легендарний персонаж, чия доля переплелася з давніми міфами та магією. Він змушений боротися з внутрішніми демонами та зовнішніми ворогами, шукаючи відповіді на запитання, що терзають його душу. Через призму його пригод ми відкриваємо для себе складний та багатогранний світ, де добро і зло існують поруч, а правда інколи приховується за густим туманом вигадок.

Автор книги, Радек Рак, народився в 1980 році в місті Краків, Польща. Він здобув освіту ветеринара, але його справжньою пристрастю завжди було письменництво. Радек Рак відомий своїми фантастичними та історичними романами, які здобули визнання не лише в Польщі, але й за її межами. Його твори відзначаються глибокою філософією, насиченими описами та непередбачуваними сюжетними поворотами.

На сайті readukrainianbooks.com ви маєте унікальну можливість читати книги онлайн безкоштовно і без реєстрації українською мовою. 🌐 Тут зібрані найкращі книги світу та бестселери, які надихнуть вас на нові відкриття та роздуми. Читання книг рідною мовою має величезне значення для розвитку мови та культури нашої країни. 📚 Це сприяє не лише покращенню мовних навичок, а й зміцненню національної ідентичності.

Читання українською мовою - це крок до збереження та примноження нашого культурного надбання. Важливо підтримувати та розвивати нашу літературну спадщину, адже саме через книги ми передаємо знання, цінності та традиції наступним поколінням. 🌟

Запрошуємо вас відкрити для себе світ Легенди про зміїне серце та інші шедеври літератури на сайті readukrainianbooks.com. Нехай ці книги стануть вашими вірними супутниками у подорожах фантазією та знаннями! 📖✨


Читати ще книги автора Радек Рак на нашому сайті:

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 99
Перейти на сторінку:

Радек Рак

Легенда про зміїне серце,

або Друге слово про Якуба Шелю

Упорядник серії

Володимир Аренєв

Редактор

Лариса Жупанська

Художній редактор

Оксана Баратинська

Відповідальний редактор

Олексій Жупанський

Перекладено за виданням: R. Rak. Baśń о wężowym sercu albo wtóre słowo o Jakóbie Sheli. — Warszawa: Powergraph, 2020.

Copyright © Radek Rak, 2020.

Copyright © Powergraph, 2020.

Ілюстрація на обкладинці — Chikovnaya.

© Видавництво Жупанського;

В. Дмитрук, переклад;

А. Герасимова, текст анотації на 4 ст.;

О. Баратинська, художнє оформлення, 2023.

Для Басі

Любов є також і в камені.

Тут шукає вона глибин земних.

Екхарт

Повні труду всі речі, —

людина сказати всього не потрапить!

Екл., 1,8

Частина перша

Серце

І. ПРО ЗАЧАРОВАНУ ПІСНЮ

Повідають, що все почалося ввечері.

У вечірню пору

Лине пісня бором.

Хто підхопить пісню,

Заблукає в лісі.

— Яка пісня, діду? — питає Куба.

Старий Мишка шамкає щось беззубим ротом. Невідомо, чи якісь слова, чи це, може, таке звичайне старече мурмотіння. Повний глини віз підскакує на вибоїнах. Старий Мишка і Куба їдуть аж з Копалин, бо там найкраща глина в усій околиці. Дорога ще далека, а в дорозі, як відомо, добре співати й розповідати найрізноманітніші історії.

Над струмочком в лісі

Лине травнем пісня.

В ім’я Сина, Духа

Пісню ту не слухай.

Старий облизує потріскані губи, зиркає на Кубу. Очі в нього світлі, і зовсім не видно в них прожитих сімдесяти й двох зим.

— Як то, яка? — запитує. — А чия має бути? Русалчина!

Куба на ті слова лишень погордливо шмаркається, спершу з правої ніздрі, потім з лівої. За другим разом обшмаркує собі штани, бо віз підкидає на якомусь камені. Старий Мишка, бачачи це, регоче хрипким сміхом, аж йому з тої втіхи колишеться індиче воло під шиєю.

— Русалчина, — повторює під носом, наче сам до себе.

У світі смеркається, а тут, у буковому лісі, ніч залягла вже давно. Навіть птахи поснули, і тільки якийсь спізнений чорний дрізд раз по раз заводить ту саму трель. Дикий бузок пахне так, що очманіти можна. Бо це саме такий ліс: буки, бузок і темнота.

— Виходять на святого Івана на галявину, тут, недалеко. І співають, і танцюють, аби тільки хлопців заманити. Як почуєш, що кличуть тебе, то чимшвидше заткни вуха воском, щоб не чути й не слухати. Найкраще тоді якусь побожну пісню заспівай або травневу літанію до Богородиці, або молися тисячу разів підряд. Господи Йсусе кирієлейсон, помилуй мене, грішного, аж в тебе увійдуть ті слова й стануть частиною тебе. Бо як почнеш слухати, то пропадеш. А якщо підеш русалок підглядати, то згинеш і тілом і душею. Бо вони в самих лиш сорочечках танцюють, і як раз побачиш, то вже собі не знайдеш місця на землі поміж людьми.

— Старий ви вже, діду, а вам одно лиш у голові, — сміється Куба, але Старий Мишка нічого на це не каже. Вертається до своєї співанки:

Пісня та впіймає,

В себе закохає.

Долю свою кинеш,

В лісі тім і згинеш.

Дерева рідішають, між гілками проглядає блакить ночі. Віз туркотить дорогою вниз, до села. Сонце давно вже зникло за горами, але все ще світить, наче з-під землі, бо піскова заграва, розлита ще у світі, золотить стріхи й дах костелу.

Старий Мишка і Куба минають рів і верби, що над ним колишуться. Усіх верб дванадцять, і старий каже, що то апостоли Господа Йсуса, а остання, всохла й поточена хробаччям, — то Юда Іскаріот. Але Старий Мишка говорить різні речі, і не в усьому слід йому вірити.

Поки вони ще не зовсім з’їхали у село, Куба стає на возі. Прислухається, але від лісу не долинає жодної пісні. Лиш цвіркуни сюрчать у траві.

II. ПРО МІСЯЧНИЙ ТАНЕЦЬ

Повідають, що Куба разом зі Старим Мишкою служили в корчмі Рубіна Кольмана в Кам’яниці шабес-гоями[1].

— Ой-вей, айнекляйнемітешмок! А це що таке? — жид тикав під ніс грудку глини навперемін то молодому, то старому. — Це має бути глина? Яка це глина, запитую я вас! От що значить гоїв по глину посилати. Болото й коров’яче гівно привезуть!

Ані Куба, ані Старий Мишка нічого не відповідали, а дід навіть почав скручувати самокрутку. Вони знали, що Рубін мусить трохи пойойкати, бо це єдина розвага в його житті. Найбільше ж нарікав він на своїх шабес-гоїв.

Шабес-гої робили в домі й у корчмі усе те, чого єврею не дозволяв закон, і те, на що він просто не мав охоти, в шабат і не тільки. Куба й Мишка не нарікали, хоча вередливий Рубін вічно був чимось незадоволений, смикав бороду, проклинав і марно прикликав Господа Бога.

Був Рубін, однак, порядним чоловіком, хоч і жидом. Не можна, зрештою, бути іншим, бо, маючи стару й прикуту до ліжка дружину, сина рабина й божевільну доньку, себто вар’ятку, неможливо бути злим. Може, тому Кольмана прозивали Колькопфом[2], навіть особливо не криючись із цим, немов усі перевіряли, чи орендар корчми зможе насправді розізлитися. Зрештою, завжди краще працювати у жида, ніж у пана, бо жид за роботу платить, а в неділю часом і барильце горілки дасть. Передовсім, однак, жид не б’є. Бо пан декретом його милості кайзера з Відня може присудити хамові двадцять п’ять ударів палицею за будь-яку провину, а бабі й дитині не менше, тільки бабу й дитину належить бити не палицею, а шмагати березовою лозиною.

Того вечора за вікном стелився білий блиск, бо місяць зійшов рано. В тому світінні все було видно виразніше, ніж удень. Удень-бо обриси розмиваються і розмазуються, а барви переливаються навзаєм одна в одну, і буває, що речі видніються, як за запиленою фіранкою або мов заволочені димом. А

1 2 ... 99
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю, Радек Рак», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю, Радек Рак"