Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Записки Полоненого, Олекса Кобець 📚 - Українською

Читати книгу - "Записки Полоненого, Олекса Кобець"

39
0
08.07.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Записки Полоненого" автора Олекса Кобець. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Записки Полоненого, Олекса Кобець» була написана автором - Олекса Кобець, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Публіцистика".
Поділитися книгою "Записки Полоненого, Олекса Кобець" в соціальних мережах: 

📖 Записки Полоненого – це потужний та емоційний твір, написаний талановитим українським письменником Олексою Кобцем. Ця книга розкриває важкі та драматичні сторінки життя людини, яка опинилася в полоні, де кожен день – це боротьба за виживання, за збереження людяності та надії на повернення додому.

🌟 Олекса Кобець – український письменник і журналіст, народився у селі на Київщині. З дитинства захоплювався літературою та історією. Кобець здобув освіту в Київському національному університеті, де вивчав журналістику. Його твори відзначаються глибиною, проникливістю та щирістю. У своїх роботах він часто звертається до тем, що торкаються важливих соціальних і історичних аспектів життя України.

🔍 У книзі Записки Полоненого автор детально описує всі труднощі та випробування, з якими стикаються полонені. Кожна сторінка книги наповнена відчаєм, мужністю та надією. Олекса Кобець майстерно передає почуття та емоції головного героя, змушуючи читача переживати кожен момент разом із ним.

🖋️ Записки Полоненого – це не просто історія про війну та полон. Це глибокий філософський роздум про цінність свободи, про силу людського духу та незламність волі. Автор піднімає важливі питання моралі, етики та людської гідності, змушуючи нас замислитися про те, що значить бути людиною у найскладніших обставинах.

🌐 На сайті readukrainianbooks.com ви маєте унікальну можливість читати цю та багато інших чудових книг онлайн безкоштовно та без реєстрації. 📚 Наш сайт пропонує велику колекцію бестселерів та найкращих книг світу, які доступні українською мовою. Ми переконані, що читання українською мовою є надзвичайно важливим для розвитку нашої мови та культури, а також для зміцнення національної ідентичності.

Читання книг українською мовою не тільки збагачує ваш словниковий запас та покращує мовні навички, але й сприяє збереженню нашої культурної спадщини. 📖 Це особливо важливо в наш час, коли мова є одним із ключових елементів національної самобутності.

💬 Олекса Кобець у своєму творі Записки Полоненого демонструє надзвичайну майстерність у зображенні внутрішнього світу людини, яка переживає найважчі моменти свого життя. Кожне слово, кожен опис подій у цій книзі пронизані щирістю та правдивістю, що робить її справжнім літературним шедевром.

Відкрийте для себе світ літературних шедеврів на readukrainianbooks.com і знайдіть свою улюблену книгу. Відкрийте нові горизонти разом з нами, адже читання – це сила! 💪

Запрошуємо вас поринути у світ непростих, але важливих історій разом із Олексою Кобцем та його книгою Записки Полоненого на readukrainianbooks.com. Читайте з нами і будьте частиною великої спільноти, яка цінує українську мову та літературу! 🌍📚✨

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 102
Перейти на сторінку:

Записки полоненого

ПЕРЕДМОВА

Друга світова війна відсунула в тінь першу. Може це й стало причиною, що так мало вже в нас появляється творів, темою яких були б дії не так то вже й давніх — відносно — часів. А шкода! І у зв’язку з цим є повна підстава сподіватися, що український читач із задоволенням сприйме появу оцього видання. З ще більшим задоволенням і рівночасно вдячністю для автора відкладе книжку, прочитавши її: «Записки полоненого» написані бо під безпосереднім враженням автора-солдата, фронтовика, а згодом полоненого, написані талановито, з усіма тими письменницькими властивостями, що роблять твір вартісним під літературно-мистецьким оглядом і цікавим. Не зробимо ніякого перебільшення, якщо скажемо, що «Записки» читаються з запертим віддихом. Для читача дають вони не тільки естетичну насолоду, але й силу історичного матеріялу, силу таких подробиць, яких не знайде він навіть і в широкому підручнику історії. «Записки полоненого» — це літературний твір, і історичний документ. З них пробивається гола правда про відносини в царській армії, про страхіття війни та її наслідки. Особливо цінний матеріял про колосальну національно-освідомлюючу працю, що її проводив «Союз Визволення України» між полоненими українцями.

«Записки полоненого» — твір новий і не новий. Не новий, бо був виданий уперше в 1931р. «Державним видавництвом України» Київ-Харків. Хоч книжку було видано відразу двома виданнями (так званим художнім і масовим) величезним тиражем, не пощастило їй дістатися до рук читача в більшій масі. Ще автор не встиг дістати своїх авторських примірників, ще не пішла книжка широко в продаж, як празька газета «Ноє фрає Прессе» помістила дуже прихильну рецензію, ставлячи О. Кобця нарівні з популярним тоді на заході письменником Ремарком, автором твору «На заході без змін». Ця висока оцінка й була причиною конфіскати большевицьким урядом в Україні усього накладу «Записок».

У 1933 році, про що автор у свій час не знав, львівське видавництво «Родина» (при тижневому виданню «Неділя», що виходив за редакцією Р. Голіяна) видало «Записки полоненого» вдруге (третім за чергою, виданням), розбивши їх на три томи і змінивши назву. Загальна назва львівського видання: «Над безоднею», а поодинокі томики звуться: «Напередодні», «Земля дрижить», «Пекло». З цих трьох назв тільки одна авторова. Так назвав автор, як читач побачить, перший розділ «Записок». Не тільки ці зміни ввів редактор львівського видання. В багатьох місцях порушив текст оригіналу, поробив у ньому зміни, а навіть увів вставки. Порушено і основний авторів погляд на війну, який повторюється у записках кількакратним рефреном: «Прокляття війні!». Всякій війні, бо кожна з них така трагічна в своїх наслідках. Позмінювано навіть назви царських військових ступенів, заступаючи їх таким, що вживалися більше в Галичині.

Вже на еміграції в Німеччині О. Кобцеві вділося припадково дістати другий і третій томики львівського видання. В бібліотеці американського Конгресу в Вашінгтоні, серед звалища незакатолізированої славістичної літератури, пощастило йому розшукати примірник першого видання. Оце (четверте за чергою) видання зроблено за власноручно виготовленою автором копією першого. Не подали ми в тексті «Записок» тільки такого переднього слова, вміщеного автором у першому виданні для самоохорони перед совєцькою цензурою:

«Замісць передмови. 17 січня 1918 року в Києві, на Софійському майдані, недалеко від пам’ятника Богданові Хмельницькому, трагічно загинув автор цих записок, мій добрий приятель, молодий поет із Канева О. Кобець.

Він жив у моїй маленькій кімнатці (Воздвиженська, 57). Недавно повернувшися з австрійського полону, шукав усе роботи по всяких новонароджених українських установах, а вечорами, після безнадійного бігання по канцеляріях і департаментах, довго сидів, марно, на мою думку, витрачаючи час, і писав.

До писанини своєї ставився побіжно, а виходячи ранками на чергові пошуки роботи, часто просив:

— Часом не вернуся, приховайте оце — може колись пригодиться…

З того приводу я немало глузував із мого квартиранта. Але 17 січня 1918 року він таки не повернувся. Потрапивши між два вогні — з Подолу, Воздвиженською вулицею та Андрієвським спуском, наступали червоногвардійські загони, з Володимирської відбивалися петлюрівці, — наклав головою, скошений одночасно кулеметною зливою з одного боку й дощем дошкульних пострілів із рушниць — з другого.

Минуло дванадцять років. Переглядаючи свій хатній архів, я найшов записки тов. Кобця, дав їх тільки передрукувати й подаю їх тут без ніякісіньких змін.

Ол. Варавва. Харків, 1930».

З огляду на те, що харківське видання є великою рідкістю, і важко дістати теж львівське видання (хоч попсоване), «Записки полоненого» являються неначе новим набутком в нашій літературі.

Поява цієї книжки сходиться з ювілеєм автора, якому 1959 року сповняється 70 років життя, а 1957 року минуло 45 років його літературної творчости. «Записки» — не єдиний твір О. Кобця. За понад сорок років праці склався вже чималий літературний дорібок, з якого багато творів опубліковано, а ще багато лежить у рукописах. Вважаємо за відповідне на цьому місці сказати декілька слів про автора і його творчість.

Містечко Канів, яке прийняло на вічний спочинок найбільшого кобзаря України Тараса Шевченка, було місцем народження О. Кобця (справжнє прізвище Олексій Варавва). Близькість могили найбільшого генія України мусіла мати великий, а може й вирішальний вплив на нього, як одного з майбутніх пeреємників Тарасової кобзи, на кристалізацію його національної свідомости. Молодий Олексій, доля якого — особливо в молодому віці — була такою подібною до долі Шевченка, був свідком рік-річних масових прощ на Тарасову могилу, слухав чимало оповідань про неї і про те, хто там похований. Мав змогу читати забороненого «Кобзаря» (львівське видання). Таким чином, Шевченко став для О. Кобця дороговказом на все життя.

Народився О. Кобець 28 березня 1889 року. Його батьки — незаможні хлібороби — не могли дати синові належного матеріяльного забезпечення. Вже на 14-му році життя — по закінчені канівської школи — довелося хлопцеві покинути рідну хату і самостійно промощувати собі шлях у життя. (Канівська міська школа, за статутом 1872 року, дорівнювала 6-тьом класам гімназії). А все таки роки раннього дитинства, як це звичайно буває, залишились у поета найкращим клаптиком його життя. Відгомін дитячих років бринить найкращим звуком у його кобзі.

З Канева виїхав Олексій до міста Катеринослава. Там почав працю хлопчиком-попихачем у одній крамниці канцелярійного приладдя і тютюнових виробів. Згодом працював писарчуком і писарем різних установ Катеринослава й Катеринославщини. Вже з п’ятнадцятого року життя почав регулярно помагати матеріяльно своїм батькам,

1 2 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Записки Полоненого, Олекса Кобець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Записки Полоненого, Олекса Кобець"