Читати книгу - "Пазурі Дракона, Kira Night"
- Жанр: 💙 Бойове фентезі
- Автор: Kira Night
- 127
- 0
- 15.08.24
"Пазурі Дракона" – це книга, яка переносить читача у світ неймовірних пригод, де магія та легенди сплітаються в єдине ціле. У центрі сюжету – таємничі артефакти, могутні сили та незвичайні істоти, які стають випробуванням для головних героїв. Від першої сторінки й до останньої читач занурюється в атмосферу загадковості та небезпеки, що робить цю книгу справжнім бестселером.
Kira Night – авторка, яка вміє створювати захоплюючі світи, наповнені деталями та несподіваними поворотами. Її стиль написання – це комбінація яскравих образів та емоційних переживань героїв. Kira Night відома своєю здатністю глибоко проникати в психологію персонажів, що додає книгам особливої глибини та реалістичності. Вона вірить, що книги мають бути дзеркалом нашої душі, відображати наші страхи, мрії та бажання.
На сайті readukrainianbooks.com ви можете читати "Пазурі Дракона" та багато інших цікавих книг безкоштовно і без реєстрації українською мовою. Це чудова можливість для всіх поціновувачів літератури насолоджуватися найкращими творами світової літератури, зокрема бестселерами, які вже завоювали серця мільйонів читачів. Читати українською – це не лише приємне проведення часу, але й важливий внесок у розвиток нашої мови та культури. 📚
Книга – це ключ до нового світу. Коли ви читаєте книги українською, ви підтримуєте розвиток рідної мови та збагачуєте свій внутрішній світ. Адже кожна прочитана сторінка відкриває нові горизонти та дарує нові знання.
Не втрачайте нагоду поринути у світ пригод, який пропонує "Пазурі Дракона". Читайте та відкривайте нові можливості разом з readukrainianbooks.com. 🚀
Читати ще книги автора Kira Night на нашому сайті:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я тікала по вузьких кам'яних коридорах.
Чорт мене смикнув прийняти це замовлення!
У мене замовили вкрасти базу даних однієї організації найманців, і я, чорт забирай, зрозуміла що це Нічні Бестії тільки коли була вже всередині!
Вони й так злі на мене з того часу, як я влаштувалась до них у команду, працювала з ними три роки, а потім зірвала декілька їхніх замовлень кілька років тому, а після цього підпалила маєток, де їх ватажок влаштовував звану вечерю для сильних і багатих світу цього.
У мене залишилися і друзі у цих стінах, але відчуваю вони мені зараз не допоможуть. У загоні Нічних Бестій були в основному люди, але я відчувала, що деякі були і зверненими. Їхній головний, Джай, так точно.
Повертаючи і вирубуючи охоронців, що зустрічаються по дорозі, я мчала до чорного ходу, помітивши краєм ока що Джай ривками біжить слідом і стрімко наближається. Пробігаючи повз одну з кімнат я помітила в ній блискучу підвіску і різко зупинилася, мало не влетівши в чергового охоронця. Зачепила мене чимось ця дрібничка і я метнулася в двері, зачинивши їх за собою і, помітивши що в кімнаті є вікно, кинула на двері пристрій, який блокував вихід.
Кілька секунд я оглянула приміщення і підійшла до столу. У кімнаті було кілька великих вікон, робочий стіл з купою паперів та комп'ютером, висока шафа та ще двері, що вели судячи з усього до спальні. Найбільше мене цікавила блискуча підвіска, що висить на підставці. Була в ній дивовижна схожість.
Стоп! Якого біса!?
Я подивилася на екран ноутбука та завмерла. На ньому була купа фотографій. Ні, це був не випускний фотоальбом зі школи лиходіїв чи записи тортур спійманих Джаєм ворогів. Це були знімки моєї родини! Мої фото! Я не бачила ці обличчя дуже давно…
Спроби виламати двері ставали все наполегливішими, тому я на автоматі почала скачувати все що було на комп'ютері собі на флешку. Майже закінчивши я почула тріск зламанного дерева і блискавичним рухом підскочила в повітря, попутно дістаючи флешку з компа (так, так, безпечне вилучення пристрою, знаю. Але зараз не до цього) і застрибнула на шафу. Якраз у те місце, де я мить тому стояла, влетів Джай. Мені тут затримуватися більше не хотілося, тож я витонченим рухом вистрибнула у вікно, попутно схопивши зі столу підвіску.
Зрозумівши, що лечу з п'ятого поверху, я спробувала загальмувати за виступи на стіні, але все одно вдарилася при падінні на землю. Швидко вставши я подивилася у вікно, з якого щойно вистрибнула, а звідти на мене зло дивився Джай. Я посміхнулася, махнула йому ручкою на прощання і швидко побігла до лісу, почувши за спиною голосне гарчання.
Пробігаючи лісом, перестрибуючи з дерева на дерево я мчала до свого глайдера найшвидшим маршрутом. Я чула гонитву за спиною, і це були не прості селяни з вилами, а професійні вбивці, які зараз жадали моєї смерті.
Я в останній момент зрозуміла що підбігаю до краю урвища і ледве зупинилася. Пару секунд подумавши я почула ззаду кроки і швидко розвернувшись побачила Джая та компанію, які зло дивилися на мене, але чоловік жестом наказав їм зупинитися та посміхався.
Ну що, набігалася? - з хижою усмішкою прогарчав він. - Ходімо, у мене якраз підготовлена для тебе дуже затишна тортурна… Ні, дякую, у твоїй спальні я вже була.. - сказала я, задкуючи назад, і зрозуміла що стою вже на самому краю. Ну що ти, хочеш так безглуздо померти? - він посміхався і повільно наближався, розуміючи, що загнав мене в пастку.
Я посміхнулася і зробивши великий крок назад, полетіла зі скелі вниз у прірву. Джай кинувся до урвища, але побачив як я планую вниз, відкривши з боків свого костюма вінгсьют, і лечу вниз до проліска.
Кірррррррррррррррааа! - його рик почувся на всю округу, на що я лише посміхнулася.Спланувавши вниз і м'яко приземлившись на траву я побігла до глайдера, і за десять хвилин уже летіла геть, тримаючи в руці підвіску.
Тим часом Джай з командою так і стояв на краю урвища, спостерігаючи як я вислизаю з їхніх рук.
Капітане, що нам робити? - все ж спитав один із бійців. Відстежити. При завантаженні даних із наших серверів ми запустили троян на її пристрій. - сухо відповів Джай, дивлячись у далечінь. - Вона скоро з'явиться. Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пазурі Дракона, Kira Night», після закриття браузера.