Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

УДК 82-3

А 72

Антонян Арт

TÜK : роман / Арт Антонян. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2022. — 528 с.

ISBN 978-617-614-360-4

üПопуляція давно втратила людську подобу. У світі öсобин серцебиття — злочин, страшна недуга. Тотальні заборони оголосили абсолютною свободою, любов до батьківщини замінив агресивний політичний мілітаризм, домашніх улюбленців — роботварини, створені задля вправляння їхніх господарів у вишуканому садизмі. Правосуддя довершили, передавши до рук прекрасних, але безжальних Äфродіт. Ідеальним суспільством керують ньÜзруми. На шляху до бездоганного порядку стоїть лише Herz-тероризм, що виник унаслідок глобальної серцевої пандемії.

Законослухняна öсобина Давид сумлінно працює на благо Üмперії в телецентрі, допомагаючи створювати новинний продукт, який повинні регулярно споживати всі представники üПопуляції. Давид — гвинтик у нещадній машині пропаганди — потрапляє у вир подій, які не лише ставлять під сумнів досконалість üмперського ладу, але й загрожують усьому людству.

Усі права застережено. Жодну частину цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва.

ISBN 978-617-614-360-4

© Книги — ХХІ, 2022

© Арт Антонян, 2022, текст

© Анна Стьопіна, 2022, обкладинка

Постійному та плідному добру повинна протистояти повільна і наполеглива праця: не для того, щоб знищити його, але для того, щоб воно нас не здолало.

Луцій Анней Сенека — філософ, поет, державний діяч

Оглушлива сирена вирвалася з динаміків. Дотримуючись правил, співробітники негайно залізли під столи. Тривога заскочила Давида біля скляної стіни, крізь яку він бачив, як стражі режиму в зеленій формі висипаються з Телецентру 1 та прилеглих будівель. Наче стривожені мурахи, зелені чоловічки бігали в різні боки, брязкаючи зброєю і спорядженням. Їхня кількість поступово зростала. Перед будівлею, явно за командою, правоохоронці розділилися на організовані групи. Цілячись автоматами навсібіч в очікуванні потенційного ворога, вони рушили до телевізійної вежі. Перед ними стояла одна задача — захист Голки. Телевежа була настільки високою, що в похмуру погоду, як-от зараз, шестиповерхова верхівка капсульної форми з тридцятиметровим вістрям-флагштоком розчинялася десь у хмарах.

Давида занудило. Звук сирени зводив з розуму. «Über1! За ким вони прийдуть цього разу? Über!» — Давид заплющив очі, міцно притис долоні до вух. Не допомогло, навіть погіршало. Молодий чоловік відвернувся від скляної стіни та забився глибше під стіл. Запахло розігрітим металом, у роті з’явився характерний присмак. Давида скрутив гострий, нестерпний біль у шлунку. Його знудило на дроти. «Über! Кого вони заберуть? Über!» Тремтіння пробігло тілом. Почулися важкі звуки військових берців. Безсумнівно, крокували до них в офіс. Давид підповз до краю столу, щоби подивитися на вхідні двері. В офіс увірвалися три зелених чоловічки. За ними в офісний простір впливла прекрасна Äфродіта 487892789399 — машина правосуддя останньої моделі. Давид, похоловши від страху, відповз назад у кут. Сирена замовкла. Через перегородки було чутно важке дихання колег.

— Über! Залишаємося на своїх місцях! — пролунав наказ стража. — Невиконання призведе до негайної ліквідації. Über! Звуки кроків пролунали зовсім поруч. Металічний присмак посилився. З рота неконтрольовано потекла піною слина. Зелені чоловічки та машина правосуддя зупинилися одразу за перегородкою Давидового столу.

— Über! Що я зробив?.. Über! — слабо пробурмотів Роберт, його голос зривався.

Стражі правопорядку витягли чоловіка з-під столу за ноги. Він заверещав.

— Über! Я ненавмисно, клянусь Великим! Я не хотів… Über! — заридав Роберт.

— Über! Закриваємо ротовий отвір, — холодно наказав військовий. — Підіймаємося на ноги обличчям до Äфродіти. Über! Схлипуючи, чоловік підвівся. Блідий, як небіжчик, він боявся поглянути в обличчя машини правосуддя. Воно безперервно трансформувалося. Мікрочастинки та волокна, з яких складалося її тіло, змінювали форму залежно від загального інформаційного поля, психологічної атмосфери, а також тематики справи, що розглядалася, і від застосовуваних у справі статей Кодексу Üмперії. Іноді навіть від біографії підсудного. Міміка Äфродіти майже завжди демонструвала добро, від якого, щоправда, німіли кінцівки та дзвеніло у вухах. Її обличчя викликало тваринний страх ще й тому, що на ньому не було очей. Це, за інструкцією, гарантувало справедливість і неупередженість ухвалених Äфродітою рішень.

— Über! Öсобина, — розпливаючись в усмішці, вимовила машина правосуддя, — звинувачується в екстремізмі та патологічному цифровому прагненні нашкодити Великому Вождю. Сорок дві хвилини тому öсобина поставила лайк під знущальним мемом, який принижує гідність лідера Üмперії. З огляду на два зроблених раніше попередження: перше — за пропущену месу-тренінг про користь і необхідність самопожертви заради блага Üмперії; друге — за відсутність усмішки та радісного настрою під час оголошення чергової перемоги Üмперії над загальнодержавним ворогом, — засуджую до ліквідації шляхом лайка в серце. Öсобині надається право виголосити останнє слово. Über! — Äфродіта злегка повернула голову праворуч, на її обличчі з’явилися собачі риси.

— Über! Я… ні-ні-ні… — затинався і плювався чоловік, йому заважала слина. — Не винен. Ви-ви-вибачте мені. Über! — благаючи, плакав Роберт. — Über! У мене просто зіскочив палець. Я не помітив, як лайкнув цей ме-ме-мем. Über!

— Über! Öсобина вимовила сорок чотири склади та справила неконтрольоване сечовипускання. Über! — бездушно продзвеніла Äфродіта у відповідь.

Машина правосуддя різко витягла вперед руку. Долоня трансформувалася в розпечене серце. Помаранчева іскра, звучно зашипівши, впала на підлогу. Роберт не встиг навіть відвернутися. Äфродіта блискавичним ударом пропалила його груди. Наскрізна діра в місці, де ще секунду тому було його серце, випустила хмару пари. Запах горілого м’яса вдарив у ніс. Давида знову вирвало.

— Über! Правосуддя Üмперії здійснилося. Справедливість Великого затріумфувала. Баланс відновлено, — спокійно промовила Äфродіта, віддаляючись. — Кожну öсобину в цьому просторі необхідно профілактично покарати застережливим погладжуванням по голові. Über!

Машина правосуддя залишила офіс. Зелені чоловічки дістали балончики й розприскали щось на тіло Роберта. Воно почало танути. Незабаром залишилася лише желейна калюжка, яку прибиральниця поспіхом прибрала за допомогою заздалегідь підготовленого миючого пилотяга — ні сліду, ні, слава богу, запаху.

— Über! Робоче місце готове для наступного працівника.

Über! —