Читати книгу - "Скринька спогадів, Арія Форс "

На зеленому пагорбі стояв старий будинок із червоним дахом. У його просторій вітальні, наповненій запахом яблучного пирога, дві дівчинки сиділи одна навпроти одної. Емма, білява восьмирічка з Англії, стискала в руках ляльку, в той час як її нова подруга, Софійка з України, задумливо дивилася у вікно. Їй було сім, і це було її перше літо далеко від дому.

Батьки Емми — українці , але Емма, хоч і знала українську мову, ніколи не бачила країну своїх батьків. 

— У нас вдома було теж так гарно, — почала Софійка, злегка торкаючись шовкової стрічки на ляльчиному платті. — Тільки тепер усе інакше.

— Інакше? Як? — допитливо спитала Емма.

Софійка задумалася. Як розповісти про те, що бачила? Її дитячий світ колись був наповнений сонцем, сміхом і запахом бабусиних смаколиків. Але тепер цей світ розтрощили вибухи.

— У нас більше немає саду, — сказала вона тихо. — Там, де ми гралися з братом, тепер чорна яма.

Емма нахилилася ближче, відчуваючи щось невимовне у словах нової подруги.