Читати книгу - "Листоноша для химер, Сінторас Ватерлей"
- Жанр: 💛 Міське фентезі
- Автор: Сінторас Ватерлей
- 26
- 0
- 02.12.24
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
«Це був темний день та закриті двері. Ніщо не передвіщало біди, окрім того, що на моєму ґанку з’явився голуб, що розмовляє».
— Ур-у, ваше ім’я Кхатім, так? Чому ви не хочете переносити листи своїм друзям?
— Які друзі, ти хто такий? Чому голуб розмовляє?
— Це не має значення, мені потрібно рознести листи химерам, та я запрошую тебе допомагати.
— Проте голуби розносять листи краще, чим люди.
— Тому ти будеш стажистом.
— Яким стажистом? Я не буду розносити листи заради якогось голуба.
— Чому ні?
— Бо, не знаю, забагато незвіданого, не можу зрозуміти, чому я взагалі повинен виправдовуватися перед голубом.
— Це буде оплачувана робота, проте якщо ти не хочеш, то можеш спробувати втекти.
Візитку, що йому вручив голуб.
— Саме це я і зроблю, прощавай, голубе.
«Я зачинив двері та більше не бачив цього голуба. Що взагалі могло змусити голуба розмовляти? Маячня якась, схожу поспати».
— Вітаю, вам нараховано борги, тому ви повинні їх сплатити, — сказав листоноша Кхатіму.
— Які борги, пане листоношо?
— Поняття не маю, сьогодні мене це теж здивувало, виглядає, наче ви когось розізлили, тому вам нарахували борги.
— Хто буде злитися на мене? Гаразд, давайте, я піду розберуся.
На дзвінок не відповіли з приводу боргів не відповіли, тому Кхатім вийшов з будинку, щоб зустрітися наживо.
— От зараза, телефон забув.
Проте як тільки Кхатім відчинив двері, то зайти всередину своєї квартири він не зміг.
— Стоп, це що взагалі таке? У мене там продукти. Що мене не пускає?
Двері були відкриті, проте наче повітря стало твердим та не пускало Кхатіма всередину. Саме повітря, бо Кхатім прекрасно бачив, що всередині квартири. Кхатім дістав візитку, що йому вручив голуб.
— Схоже, мені доведеться туди йти, голуб, що розмовляє схожий на створіння, що може знати чому повітря затверділо.
— О, Кхатіме, прийшов влаштуватися стажистом?
— Ні, голубе, я прийшов спитати, чому якась невідома сила не пускає мене додому. Проте зранку інші люди проходили там спокійно.
— Химери різними бувають, схоже, тобі дісталися не самі добросовісні.
— Химери щось начаклували, а я повинен розбиратися? Чому взагалі вони з’явилися зараз, у мене дар їх розуміти?
— Та ні, просто вони обрали тебе своєю ціллю. Вони тебе не вб’ють, якщо ти почнеш розказувати про них, просто підроблять документи, і по тебе приїдуть з жовтого будиночка. В поліцію теж не раджу звертатися, їхні чари дуже гарно відстежують ключові слова у мовленні.
— Не забагато мороки?
— Ні, вони відстежують твоє мовлення та реагують, якщо ти звертаєшся по допомогу з приводу химер.
— Химер? О, я можу говорити, про химер, а раніше не міг.
— То все їх чари.
— А чому ви ховаєтеся?
— Головні химери вирішили, що нам краще ховатися, чарами вони заборонили химерам розказувати про одне одного.
— Проте чому ти зранку говорив зі мною?
— Чари працюють лише, якщо я знаю, що ти не химера. Проте у твоєму будинку відчувалося багато химерної сили, тому я вирішив, що ти теж одна з них.
— І ти мені це все розказав, тому химери забрали в мене житло?
— Ні, химери забирали в тебе житло в той час, як я теревенив?
— Як мені повернути мій дім?
— Лише здихатися химер.
— Як це зробити?
— Можеш спробувати найняти більш порядних химер, а можеш знайти їх сам.
— Так, проте мій телефон та документи з грошима лишились у квартирі та хазяїн квартири химер не бачив.
— Вони вигнали.
— Стільки праці зникло за секунду. Я два роки працював, щоб цю халупу знімати, проте все зникло по лясканню пальця?
— Гаразд, тоді перейдемо до магічного світу, ти будеш працювати листоношею для химер, житло та харчування входить в умови праці.
— А інші варіанти… гаразд, я згоден.
— Ур-у, Кхатім у тебе сльози на очах?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Листоноша для химер, Сінторас Ватерлей», після закриття браузера.