Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

Ранок.
Тиша.
Стукіт в двері.
— Дядьку, відгадай загадку, — голос з-за дверей...
— Ну? — відповідаю.
— Що перше відкрити при незваному гостю: очі, холодильник, чи двері?
— Непроханому,— буркочу у відповідь, йдучи до кухні.

Беру ножа для овочів, з тонким лезом.

Йду до дверей відмикаю, відчиняю. Встромляючи ножа в очні яблука непроханого гостя — акуратно вирізаю їх, щоб не забризкати навколо нічого кров'ю.

Повчаю:
— Очі розплющують. Холодильник відчиняють. Двері відмикають. Москалів виносять.
Перерізаю горло.

Йду до холодильника. Відчиняю дверцята морозильної камери. Кладу свіжі очі до інших заморожених. Карі, зелені, сірі, блакитні, оливкові. Яких лише немає.
Словом — краса.
Милуюся.
Втім, щось я став занадто емоційним.
Зачиняю дверцята морозильної камери.
Беру пакет та сокиру. Труп москалика необхідно винести.