Читати книгу - "Священник з гробу, Андіона Гобой"

Пасха 2024 року. Болівія.

На окраїні невеличкого містечка у просторій гарно прикрашеній церкві святкували Воскресіння Господа Ісуса Христа. Свято було вночі: спочатку була двогодинна літургія, потім урочистий спів церковного хору. В церкві було декілька священників, які освячували їжу перед святим піром.

Літургія сама по собі була б скучною, якби не гості які були присутні на святі. Один зі священників, який був головним, сповідував Санні перед літургією і обійняв після: так вони були хорошими друзями і це він запросив її на святкування.

На самій літургії Санні розглядала зал і гостей. І примітила цікавих декілька особистостей. Першим побачила Тора-громовержця. Так, саме його! Бога з Олімпу. Яке здивування охопило її, коли вона побачила як він хреститься. Не знала, що Тор став християнином. Від захоплення вона сфоткала його на пам'ять.

Потім вона побачила богиню справедливості Теміду. Богиня посміхнулася Санні самою світлою прекрасною посмішкою в світі. І вона посміхнулася богині у відповідь.

У перших рядах стояв сексуальний хлопець з прекрасним тілом і Санні подумала чи не воїн то Архангела Михаїла. Але позаштатний священик з яким вона прийшла сказав, що це смертний з яким він колись працював. Той красень був там офіціантом, а він охоронцем. Хоча вона все одно не передумала з тим сексі переспати, бо хоч він і не Ангел але мурашки по тілу йшли і навіть дихання перехопило коли він прийшов повз й все це змушувало її йти на зустріч новій любовній пригоді. Проте вона не встигла взяти його номерок, не було нагоди залишитися з ним наодинці. Тож любовна пригода залишилася в її фантазіях.

Ще на святі була послідовниця Архангела Гавриїла. Прийшла вся така  білому і була серйозною на протязі всієї літургії. Короткотривала радість промайнула на її лиці аж вкінці літургії.

Уже давно Санні не було так радісно на душі, як сьогодні. І вона хотіла б, щоб це щастя тривало якомога довше. Але свято закінчилося в 2:30 і потрібно було їхати додому.