Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Червона зона 📚 - Українською

Читати книгу - "Червона зона"

310
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Червона зона" автора Артем Чапай. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Червона зона» була написана автором - Артем Чапай, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Червона зона" в соціальних мережах: 

Головний герой роману – молодий журналіст Антон Ципердюк, який живе у світі, поділеному на багаті безпечні “зелені зони” й бідні незахищені “червоні”. Випадково вчинивши злочин, Антон вимушений тікати на територію червоної зони, якої боїться й уявлення про яку має лише зі ЗМІ. Налаштований на найгірше, він саме в цьому середовищі людей, які мають репутацію лузерів, знаходить найкращих друзів і кохану.Дія роману відбувається в Києві недалекого майбутнього, проте більшість описаних речей характерні для сучасної України. У книзі ці проблеми доведені до нового рівня: погані дороги стають дедалі гіршими, будинки перетворюються на багатоповерхові слами, власники крутих електронних гаджетів стикаються з браком чистої води. Антон із новими друзями бореться проти забудовників, що виселяють людей із домівок під приводом “розвитку” міста. Він стикається з тортурами в так званих правоохоронних органах. Людей ділять на перший і другий сорт, і між ними виростає стіна, котру охороняють озброєні найманці. Усе це – в суспільстві, що називає себе демократичним.“Червона зона” – гостросюжетний роман, в якому автор використовує власний досвід виживання та соціальної боротьби.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 79
Перейти на сторінку:

Артем Чапай

Червона зона

Частина перша

D-01

З моєї голови зняли мiшок, бо я погодився розповiдати.

Мене звуть Тонi. Я досить добре розмовляю глобал iнглiш, хоч i з акцентом. Я не впевнений, скiльки часу провiв у зонi утримання. Мабуть, менi вже двадцять шiсть рокiв. А може, двадцять п'ять. Коли я перейшов у червону зону, було двадцять три.

Я не впевнений, за що сиджу, але точно не за того блеквотера. Ту провину перед суспiльством я вiдкупив. Буквально. Все, що стосується купiвлi, в нашому суспiльствi буквальне.

При пiдозрi у причетностi до субверсивної дiяльностi не треба судових доказiв. Трапляються випадки, коли пiдозрюваних ворогiв свободи (пiдприємництва) викрадають iз червоної зони. Очевидно, я не настільки важливий, але я сам прийшов у руки блеквотерам. Я не знаю, що конкретно менi iнкримiнують. Досить було, щоб камера стеження зафiксувала мене поруч iз Валерiєм Цюцюрою. А може, причиною стала участь в акцiї, визнанiй як ворожа до свободи (пiдприємництва). Це мiг бути зв'язок iз Тарасом Ферчуком, з Умiдою Талiповою чи з Романом Цюцюрою. Менi не зобов'язанi повiдомляти. Мене мали допитувати. Звинувачення так i не було висунуто.

– We know a good story when we see one. Ми вiдразу розпiзнаємо добру iсторiю, – сказав голос мiстера Ворнера. – Marketable, – додав вiн. – Яку можна продати.

Вiн говорить глiнгом, глобал iнглiш. Гадаю, Ворнер – його псевдо. Вiн часто до речi й не до речi повторює: I warn you. Застерiгаю.

Я його не бачу.

Я сиджу на металевому стiльцi. Руки зведено за спиною, жорстко стягнуто пластиковою стрiчкою. Це не вважається тортурами, проте менi з кожною хвилиною дедалi дискомфортнiше.

– Так, чудова iсторiя! – захоплено каже мiстер Ворнер. Його голос ситий. Масний. – Вiд випадкового порушника до закоренiлого злочинця. Та ще й жирiк! У тутешнiх red-зонах людей iз G-зони називають жирiками, правда? А людей з R-зон, арникiв, у вас iще називають, як там? – я чую клацання пальцiв, – рагулi? Це локалiзм?

Поки мiстер Ворнер говорить, я прислухаюся. Перiодично щось глухо гупає. Я пробую вгадати, що це.

– I warn you, Тонi, I warn you. Не втрать свiй шанс.

Брязкiт залiзних дверей. Ворнер виходить, i за мене беруться наглядачi. Не при ньому.

Коли сидиш iз мiшком на головi – спершу найгiрше те, що не знаєш, коли прийде удар. Але швидко слух вигострюється, й ти починаєш вловлювати наближення болю: змiна дихання наглядача, коли вiн замахується, легкий шурхiт одягу, свист гумового кийка, коли той опускається на тебе. На початках намагаєшся зiщулитись – але згодом розумiєш, що легше ввести себе у ступор.

– А яка iлюстрацiя епохи! – сказав мiстер Ворнер наступного разу. – Падiння, падiння спершу в червону зону, потiм у злочин. Це продасться. Ти розкажи – а ми подумаємо, чи робити хепi-енд, – вiн засмiявся розкотистим смiхом людини, що нiколи не була серйозно хвора чи навiть голодна.

Чим це вiн гупає? Вже ясно, що гупає вiн. Я чую змiну дихання при зусиллi.

Ще трохи практики – й ти можеш передбачити, куди припаде удар. В обличчя? По лiктю? В живiт? Мiж ноги? По колiну? Через мить пiсля того, як бiль почне спадати, можеш почати вгадувати, чим били цього разу: кулаком, гумовим кийком чи шкарпеткою з пiском. Якщо по головi – шкарпетка з пiском вiдпадає. Нею можна зламати шию, а це – втрата потенцiйних прибуткiв.

– Ти злий на нас, правда? Нещасний, що суспiльство таке? Хочеш бунтувати? Давай! Ми все це зможемо продати, – сказав мiстер Ворнер. – Кажи, що хочеш, змiнимо небагато. Цензура нинi не в модi. Головне – автентичнiсть. Вона найкраще продається. Кажи правду, I warn you. Це прибутково, – вiн засмiявся медовим смiхом.

Може, вiн гупає ще одним iнструментом для биття. Нi, цей бити не буде. Битимуть блеквотери, коли вiн вийде.

Найгiрше – не побої. Найтяжче – коли тебе лишають на самотi. У вену щось вкололи, тому заснути не можеш. Сидиш. Прив'язаний. У темрявi. Не знаєш, чи минуло двi години, чи доба. Намагаєшся вiдволiктися, зосередившись на повiтрi, що проходить крiзь мiшковину i торкається запаленої шкiри. Хай навiть пахне хлоркою та кров'ю, якою просякла мiшковина. Хоч якесь вiдчуття.

– Розумiєш, у зеленiй зонi мало хто уявляє, яке життя в червонiй, – переконує мiстер Ворнер. – Бiльше мiських легенд, нiж правди. Так, мiськi легенди. Приїде котрийсь до туристичної зони, як твiй Кей-Пi Сiтi, а потiм розповiдає. Чи вiдставний блеквотер – викинуть його на спецоперацiю, вiн i розкаже колись про свiй екшн. Такого у нас аж забагато. Перевиробництво. Або цi, як їх? Зеленi дисиденти. Народились у зеленiй зонi, а невдоволенi, що свiт подiлений стiнами. Але нi, в червону зону їздять подивитись, а як запахне смаленим – вертаються. Туристи за права людини, – хмикнув вiн. – Повертаєтесь i розказуєте, що стiни й розділення – зло? Та ви ж самі тому й привiлейованi, що свiт подiлений стiною на червону та зелену зону, – мiстер Ворнер розпалився i став гупати частiше. – I я привiлейований, але я й не проти, – захихотiв вiн.

Здається, я зрозумiв, що це гупає.

Коли ти другу добу сам на сам, ти намагаєшся прислухатися до далеких звуків – але не розумiєш, чи вони справжнi. Широко розплющуєш очi в темрявi пiд мiшком, намагаючись вловити хоч трохи свiтла. За його кольором пробуєш угадати, яка зараз пора доби й чи це свiтло проходить крiзь вiкно – якщо тут є вiкно – чи воно штучне. Потiм приходять галюцинацiї.

– Нi, нам потрiбна життєва iсторiя, I warn you. Яке життя в червонiй зонi? Розповiдай так, щоб у зеленiй зонi було зрозумiло. Ти жив i там, i там. Арник з R-зони не зможе розповiсти так, щоб менi, жирiку з green-зони, було цiкаво. Арник не має освiти, щоб розповiсти. Не має точок дотику з жирiком. А жирiки, що опускаються i падають в R-зону, губляться там назавжди, – мiстер Ворнер припинив гупати.

Вiн що, завжди це носить у кишенi?

Коли приходять галюцинацiї, намагаєшся вiдволiктися на вiдчуття тiла. Сподiваєшся, вони справжнi: зводить живiт вiд голоду, пересохло в ротi вiд спраги. Навiть бiль у зв'язаних руках. Це справжнє. Бо галюцинацiї стають спогадами. Ти їх женеш. Концентруєшся на тут i тепер. Металевий присмак кровi на розпухлих яснах. Намацав язиком дiрку, де останнiм ударом вибили пломбу. Знайшов i пломбу.

1 2 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Червона зона», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Червона зона"