Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук 📚 - Українською

Читати книгу - "Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Автобіографія втрат" автора Наталія Юхимчук. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук» була написана автором - Наталія Юхимчук, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Сучасна проза".
Поділитися книгою "Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук" в соціальних мережах: 
Моя автобіографія втрат.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Автобіографія втрат

Мені 11 років. Я гуляю в дворі і бачу як до нас йде лікар. Йде дуже повільно. Я не розумію чому,  адже мамі погано. Чому вона не спішить? До невиліковно хворих не спішать. Це я зрозуміла згодом. Потім мами не стало. І я перестала говорити, бо мене чула тільки мама.

Тато, з чоловіка, який колись носив мене на руках, малював мені різних тварин і водив на прогулянки, перетворився на чоловіка, який заливає біль алкоголем і не хоче жити. Пасивне самогубство. Він старався боротись, але не зміг. Це був період постійного страху, сорому, безсилля. Як може попросити про допомогу дитина, яка не може говорити? Я навчилась купувати/розбавляти алкоголь, економити і відкладати гроші, щоб було за що купити їсти. Коли вночі слухаєш незрозумілі розмови, просиш нікуди не йти, просиш зупинитись, а зранку встаєш і йдеш в школу, бо ж треба вчитись. Мусиш брехати «Ні, тато просто спить», бо не можна його видати. І постійно хочеш кудись втекти…

І от я сиджу в міліцейській машині і даю покази: «Так, тато говорив, що болить серце». І тільки думаю про те, навіщо міліціонер 18-річну мене називає лише «по-батькові», якщо у вікно машини видно його тіло, засипане снігом.

Один в найгірших моментів це те, що залишається після того як близькі йдуть – їх особисті речі. Постійне нагадування, нерозуміння, що тепер з ними робити…

В той час поряд зі мною був хлопець, який згодом став моїм чоловіком. Він підтримував, мотивував і заспокоював. Почалось відносно спокійне життя. Через кілька років у нас народилась чудова дівчинка. Я завжди мріяла про повноцінну родину і сімейні традиції. І от з’явилась можливість втілити це у життя. Дівчинка росла і я стала помічати, що щось не так. Вона погано реагувала на людей, багато плакала, погано спала і поводилась не так як всі дітки. І коли їй виповнилось 2 роки, ми почули діагноз «аутизм – невиліковний …». Почався дуже складний період пошуку допомоги, рішень, відповідей на запитання. Далі ще карантин і ми виявились замкненими в чотирьох стінах разом з цими проблемами та безвихіддю.

Через деякий час після 10-річного ювілею одруження я почула фразу «Я не був готовий до такого. Я спілкуюсь з іншою жінкою. Я краще піду». І він пішов. Мій світ був повністю зруйнований. Якою б не була зрада: фізичною чи емоційною, її суть залишається незмінною. Це те, що не можна пробачити. Емоції з часом заспокоюються, але те, що вони зробили залишається. Ми вирішили розлучитись і витрачати свою енергію на виховання і реабілітацію дитини, а не на спільні претензії. Нам це вдалось.

2022 рік – починається війна. Він знову пішов. Цього разу за покликом серця, відчуваючи свою потрібність і обов’язок. Думаю, там він знайшов те, що шукав. Хоча б частково. Вірних друзів – побратимів і важливість спільної боротьби.

Через рік я отримую повідомлення «офіційно вважається зниклим безвісті»…Він знову пішов…цього разу в невідомість. Ця історія незавершена і чим завершиться нікому не відомо.

Якось я вирішила познайомитись з незнайомою, але невипадковою людиною. І при першій ж розмові, на тому місці, де мало би бути співчуття, я отримала відповідь «Ти сильніша, ніж думаєш». Ця фраза, разом з тією людиною, засіла в моїй голові. Ми насправді не знаємо свою силу, доки не потрапимо у безвихідь.

У кожного своя доля і свої випробування. І події, які перевертають світ і змінюють назавжди. Різниця у тому як людина реагує: здається чи продовжує боротись і шукати вихід. Я вже неодноразово переконалась, що якою важкою не була б ситуація – завжди знаходиться допомога. Можливо це і є ті ангели-охоронці, які нас оберігають. Всесвіт не дає людині випробування, які вона не може пройти. Оглядаючись на події мого життя, аналізуючи їх, я розумію, що без цього я б не була собою і не була б готовою до нових викликів долі. Кожна травмуюча подія дає досвід, який знадобиться в подальшому. Потрібно прислухатись до своєї душі і не обманювати себе. Якщо не відчуваєш любові до людини / справи / будь-чого – відпусти, інакше все зруйнується. Це тільки питання часу. Самообман завжди обходиться найдорожче.

А зцілення – це вибір людини. Можна все життя відчувати себе жертвою, скаржитись на важку долю, говорити про неможливість нічого змінити. А можна шукати способи прийняти свій біль і свої втрати. У кожного може бути свій спосіб, але він точно є. А серце, скільки б разів воно не було розбите, здатне любити. Просто інколи потрібно дозволити собі відкритись і відчути цю любов. Не замикати своє серце в рамки, в спогади, у зневіру чи страх.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Автобіографія втрат, Наталія Юхимчук"