Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Майже індійське кіно, Валерія Серпень 📚 - Українською

Читати книгу - "Майже індійське кіно, Валерія Серпень"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Майже індійське кіно" автора Валерія Серпень. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Майже індійське кіно, Валерія Серпень» була написана автором - Валерія Серпень, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Сучасна проза".
Поділитися книгою "Майже індійське кіно, Валерія Серпень" в соціальних мережах: 
В житті трапляється всяке. Інколи невиконана оцінка може призвести до таких наслідків, що відгукуватимуться і в наступних поколіннях.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Майже індійське кіно

І. Тепер

— У вас товар, у нас — купець… — Мир запнувся на півслові, впиваючись поглядом в жінку, що відчинила двері навстіж і завмерла, схопившись за серце. Кого-кого, а її він точно не очікував зустріти на сватанні сина.

Її губи розтулились, ніби їй не вистачало повітря. Та вже за мить Яна опанувала себе, посміхнулась і запросила гостей до хати.

Скромне сватання, тільки наречені і їхні батьки. Правда, з боку нареченої тільки мама, батька свого вона ніколи не знала.

Сваха Рая, поправивши своє лискуче чорне волосся за вухо, сіла біля жениха, Мир же зайняв місце з іншого боку. Навпроти сватів, поруч доньки, Яна нервово зминала мереживну серветку в долонях.

— Ну що ж, ми тут, щоб поговорити про весілля, розподілити витрати, — Рая, здалося, не впізнала Яну. А може й справді не пам’ятала — бачила її лиш раз, та й то двадцять років тому.

— Ой, — вигукнула Яна, — вина не купила. Міє, сходіть-но з Алексом до магазину.

 Їй потрібно було поговорити зі сватами. Без свідків.

 

ІІ. Тоді

— Зрозумій, я не можу поїхати на заробітки. Треба батькам помагати, — жалівся Мир, висмикуючи застрягле сіно з рудих кучерів Яни.

— А я не хочу жити з батьками, — відстоювала своє Яна, — Тут ми будемо до скону на хату відкладати. Он дівчата з Чехії приїхали, то їм заробленого за пів року на хату вистачило. Тепер їдуть, щоб на ремонт заробити.

На сіннику не надовго запанувала тиша.

— Тоді я поїду, — рішуче заявила Яна, — Тільки ти обіцяй бути вірним і чекати мене.

— Звісно, обіцяю, — міцно притиснув Яну до себе, — Тільки і ти мені пообіцяй.

То була остання їхня розмова. А вже за місяць на тому ж сіннику Мир виймав сіно з чорного волосся кароокої красуні. А ще за кілька тижнів мав серйозну розмову з батьками.

— Ти мусиш одружитися на Раї, — наполегливо мовив батько.

— Але я її не люблю. Я Яну кохаю, — заперечив Мир.

— То навіщо дитину їй зробив, як не люба? Кохає він… — буркотів батько собі у вуса, — Іди збирайся. Завтра сватів засилаємо.

За два місяці після Мирового весілля повернулася Яна з Чехії. Замріяна, з цілим статком і добре помітним животом, прихованим під широким пальтом. Спочатку до коханого, оминаючи навіть батьківську хату. Перехрестилася, видихнула і постукала в двері.

— Чого тобі? — зустріла її чорнявка, притримуючи рукою великий живіт.

— Мир вдома?

— Що тобі треба від мого чоловіка? — в зустрічному питанні отримала і відповідь.

Це була єдина зустріч Яни і Раї. Більше Яну в селі не бачили.

 

ІІІ. Тепер

 — Я знаю, що не дотримав слова тоді, — почав Мир, щойно діти вийшли з хати, — Але ж і ти, казали, з Чехії живота привезла. Отже, ми квити.

— Так, — нервово посміхнулась Яна, — Але й туди я не з пустим животом їхала… Ви розумієте? Вони брат і сестра! Їм не можна одружуватися!

Мир, голосно глитнувши, зблід, похитнувся і схопився руками за край столу, що аж пальці побіліли.

Рая ж помітно сполотніла, винувато зиркнула на Мира і, відвівши погляд вбік, мовила:

— Не родичі вони. Хай одружуються, — перевела погляд на білого, мов полотно, чоловіка, — Вибач, Мире.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Майже індійське кіно, Валерія Серпень», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Майже індійське кіно, Валерія Серпень» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Майже індійське кіно, Валерія Серпень"