Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Дивна: Карма, Беатріс Марр 📚 - Українською

Читати книгу - "Дивна: Карма, Беатріс Марр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дивна: Карма" автора Беатріс Марр. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Дивна: Карма, Беатріс Марр» була написана автором - Беатріс Марр, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Гумор".
Поділитися книгою "Дивна: Карма, Беатріс Марр" в соціальних мережах: 
Все-таки у головної героїні дивна карма. Усе життя Вікторію неначе переслідують іноземці. Абдулла та Мехмет стали набагато звичнішими іменами за Грицька й Степана, тому коли колега попросила замінити її на парі з іноземними студентами, дивного було мало. Але коли в багатомільйонному місті раптово натикаєшся на давно знайому людину, та ще й серед списку іноземців, стає не до жартів. Що це, не інакше як доля?

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 11
Перейти на сторінку:
1 розділ

"Знаєте, це вже зовсім не смішно ... За останні років п'ять навколо мене миготіло більше двох тисяч іноземців, більша частина з них була зі Сходу ... Та я не можу звичайні імена запам'ятати. У моїй голові Абдулла, Мехмет і Батир краще відкладаються ніж Сергій, Анна чи Андрій. Що зі мною не так?" –  питала я на себе на роботі, коли дізналася, що вестиму практичні заняття у іноземців. – "Та я від них втекла два роки тому ... і ось знову – на тобі, Вікторіє Генріхівно, отримуй!" – невгавалася я.

"Ну, Вікусь, більше нікому, адже ти знаєш, я і лекції можу тобі віддати, щоб їх не бачити. А раптом там американці будуть або хтось ще..."– відповідала мені задумавшись Надійка Петрівна.

"Расистка клята, американці в наш університет навіть довічно ув'язнених арештантів не відправить на каторгу. Ех, пішли зі мною разом, хоч познайомимося зі студентами, а то якось не по-людськи, ми вже два тижні від них ховаємося", – трохи охолола я.

"Ніхто не ховається, просто розклад не узгодили з деканатом ось і все", – не вгамовувалася Надійка, на 10 рочків старша за мене, а на вигляд як дитина мала, кандидат наук з купою різних почесних звань і до того ж зоозахисниця.

За п'ять хвилин, піднімаючись сходами в аудиторію і побачивши перших представників групи, колежанка почала смикати моє пальто і шепотіти на вухо: "Вікуся, вони фіолетові, в житті таких не бачила, мені вже стає погано. Я домовлюся, щоб тобі і лекції передали, не витримаю такого стресу." – сказала Надійка, поглянувши на мене очима як у кота зі «Шрека» і молячись (хоча досі не вірила у Бога).

Я ж, дивлячись на моїх студентів невимовно зраділа, тому що їх виявилося всього троє: два африканці (завжди знала, що вони мали бути людьми вихованими і поважаючими викладачів) та одна дуже симпатична дівчинка з розкосими очима.

"Добре, так і бути. Може хоч англійською мовою з ними побалакаю, а то вже почала забувати", – здалася, ще не знаючи в чий полон, я.

"Дякую величезне! Люблю тебе! Я побігла домовлятися в деканат. Ти, давай, знайомся, і закінчуй швидше. З мене чай з трюфелями", – ледь не верещала Надійка і побігла в бік виходу з корпусу.

"Що ж, будемо знайомитися. Мене звати Вікторія Генріхівна, можна просто – Вікторія", – гмикнула про себе я, неясно пам'ятаючи сюжет мексиканського серіалу «Просто Марія» (добре, що я не Марія), і продовжила: "Ви добре знаєте українську мову або мені краще з вами англійською спілкуватися? Я за першою освітою викладач англійської мови, а за другою вже економіст. Якщо вам зручніше буде англійською, то без проблем.

"Ми говоримо і розуміємо українську мову, але якщо Ви хочете, то можемо і англійською спілкуватися, – з явним акцентом сказав темношкірий хлопець на першій парті, – Мене звуть Бастіан і я приїхав з Гани".

Двері в аудиторію відчиняються і вбігає худорлявий хлопець, точно ще один мій студент.

"Пробачте, запізнився. Я нічого не пропустив?" – запитав він, практично бездоганною українською мовою, що я задумалася, чому його в цю групу записали, якщо він киргиз або узбек українського походження.

"Ні, ми тільки знайомимося. Як вас звуть, звідки Ви?"

"Мене звуть Лі Хао , але я собі вибрав українське ім'я – Степан, тому Ви можете мене звати так. А, і я з Китаю", – відповів хлопчина.

«Перший прокол», – подумала я. Я граю в гру "Вгадай національність" вже п'ять років і рідко помиляюся. Збій у системі.

Дізнавшись, що другого африканця, теж ганійця , звуть Самюель, а тендітну дівчину з В'єтнаму звуть Лінь , я вирішила все-таки поставити запитання, яке мучило мене останні двадцять хвилин: "Степане, чи не Ви староста? Скільки у нас в групі студентів і чи всі вони ходять на пари?"

"О, ні, Вікторіє, не я. Староста наш із Туреччини. У них учора було свято, тому їх і немає сьогодні, а так нас десять людей в групі", – відповів добродушний Степан.

«Прокол номер два. Господи, за що? Турок – староста, ще й за ідеєю він не один, раз Степан сказав "їх"», – промайнув ураган Абдурахман у моїй голові.

"Добре, якщо сьогодні більше нікого не буде, давайте на сьогодні закінчимо. Тільки попрошу скинути мені на пошту список групи, а я вам скину підручник, який допоможе вам у вивченні нашого предмета", – натомість сказала я.

"Добре. Дякую вам, до побачення!" – радісно відповіли мені мої студенти і буквально вибігли з аудиторії.

Тоді я навіть не уявляла у що мені виллється моя доброта, знання мов і лояльне ставлення до всіх рас і національностей.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дивна: Карма, Беатріс Марр», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Дивна: Карма, Беатріс Марр» жанру - 💛 Гумор:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Дивна: Карма, Беатріс Марр"