Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника 📚 - Українською

Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

339
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника" автора Володимир Львович Єшкілєв. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника» була написана автором - Володимир Львович Єшкілєв, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика / 💙 Сучасна проза".
Поділитися книгою "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника" в соціальних мережах: 

Провести читача по межі — улюблений прийом майстра Володимира Єшкілєва. Саме на межі між наукою і фантастикою тримає своїх прихильників автор. Здається, один непевний крок — і ти потрапиш в тенета суцільної науки. Але — ні, письменник тебе не пускає, захоплюючи, заворожуючи фантастичністю сюжету, в якому є все, на всі смаки, на всі бажання автора і його читача.
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 104
Перейти на сторінку:

Володимир Єшкілєв. Тінь попередника

Повернення до зорельотів. Передмова

Мине якихось вісім століть і людство розселиться по найближчих зоряних островах. Побудує гігантські космічні лінкори. Знайде братів по розуму. Оволодіє технологіями клонування найпрекрасніших представників своєї раси і навчиться стрибати крізь діри у просторі — Темні Шляхи.

Але усі ці запаморочливі досягнення не зроблять людей ані щасливими, ані невразливими до вірусів, психічних розладів, енергетичних криз і агресивних диктаторів. Люди майбутнього страждатимуть від тисняви в позаземних поселеннях-куполах, боротимуться за гідність, рівність, справедливість і мріятимуть про свободу. А ще (немов на додачу до всіх інших проблем) з далеких планет прийдуть небачені хижі звірі. І тоді таємна служба галактичної Імперії (достойний «нащадок» відомих нам КДБ, ЦРУ, МІ-6 тощо) збере команду найкращих фахівців і спрямує їх на землеподібну планету, що обертається навколо рудої зірки. На безнадійно провінційну планету Кідронію, де в глибоких копальнях працюють простуваті шахтарі-клони, а в океанах живуть істоти, схожі на броньованих кальмарів…

Володимир Єшкілєв, автор «Тіні попередника», більш знайомий українському читачеві як успішний автор пригодницьких романів про степових кочовиків, середньовічних алхіміків, відьом, жерців і масонів. І тут, раптом, він залишає звичний для себе світ чаклунських кланів і таємних лож. В новому романі він пропонує нам світ, який змушує згадати науково-фантастичні епопеї 60-70-их років минулого століття. Назад, до зорельотів і героїв азімовських «Космічних течій» і «Фонду»? Можливо, Єшкілєв відчув нову тенденцію у світовій літературі, котра вже стомилася від драконів, ельфів і гномів, до непристойності розмножених незліченними наслідувачами професора Толкіна?

Зрозуміло, що зазначене повернення зорельотів має відбутись не просто так, а зі всією принагідною атрибутикою. Скажімо, важко не помітити науковий елемент в «Тіні попередника». Адже космічний простір роману — не просто уявний світ автора. Це прораховані відстані між планетами, продумані параметри атмосфер і геологічних формацій, класифікації зірок і космічних об'єктів, зазначені часові виміри. Ви неначе потрапляєте до ультрасучасного Планетарію з ефектом повної присутності. Але при тому ані улюблені єшкілєвські відьми, ані масони насправді нікуди не щезли. Вони з'являються на сторінках роману за першим викликом автора. Тепер вже під масками Знаючих і Стражів. З'являються, й без особливих реверансів намагаються переформатувати зоряну Імперію під свої потреби. Чи може під сюжетні потреби автора? Тут вже вирішувати не мені, а читачам і літературознавцям.

А тим, хто мріє про пустелі та океани далеких світів, я дуже-дуже раджу прочитати цей роман. Відвідати бенкет, на якому гостям подають головоногі «мумулії», стати свідком полювання на величезного інопланетного мечоносця, заглибитись в таємничий лабіринт на древній планеті Фаренго. До речі, саме ця вигадана планета, яку авторська фантазія помістила у сузір'ї Оріону, дала назву трилогії, першою частиною якої і є «Тінь попередника». Зараз, подейкують, Володимир Єшкілєв працює над другою книгою трилогії, яка називатиметься «Гніздо». Сподіваємось, що невдовзі ми читатимемо про нові пригоди героїв космічної епопеї.

Олена Дворецька

Володимир Єшкілєв. Тінь попередника

Роман

(перша частина трилогії «Фаренго»)

Тривога не захопила курсантів зненацька. Тут, на орбітальній базі П'ятнадцятого флоту, звикли до сигналів тривоги — навчальних і бойових. Дисплеями розбіглись лінії евакуаційних схем, особисті комунікатори прийняли «сигнал дев'ять». Це означало: базу заражено. Така можливість не раз програвалася під час навчальних занять. Дії кожного підрозділу були розписані й вивірені до секунд. Курсанти на ходу підняли каптури біозахисту й розбіглися по бойових постах. Позитронний мозок бази вивів на дисплеї дані телеметрії: приміщення сектора надійно загерметизовані, всі служби захисного периметру активовані. Відкрилися порти секторального сховища нанороботів, і зграйки мікроскопічних розвідників розлетілися, розбіглись і розповзлися житловими та агрегатними відсіками. Вони взяли під контроль фільтри і головні вузли системи життєзабезпечення.

Позитронний мозок перевів усі приміщення населених зон у режим «автономна атмосфера». Тихе шипіння за панелями підтвердило, що загальний контур примусової вентиляції заблокований, а в житлові блоки повітря подається з кризового резерву. Загалом усе відповідало тактичним інструкціям, перші хвилини тривоги пройшли у штатній підготовці процесу локалізації зараження. Але незабаром курсанти почали все частіше й частіше кидати погляди на дисплеї. Час ішов, а ключового наказу на евакуацію персоналу не надходило.

«Мозок аналізує рівень загрози. Напевно, з карантинного модуля на базу проник ксеновірус», — вирішив черговий по сектору. Він знав, що за останній тиждень база прийняла у свої доки два безпілотних рейдери, які повернулися від зоряних систем Оріону. З такими кораблями-розвідниками траплялося різне. Подейкували, що багато років тому, ще перед Війною, дослідницький безпілотник заразив два сектори бази смертельним інопланетним вірусом.

Черговий кинув оком на дисплей. Червоним тлом бігли білі літери транспаранту: «Увага! Загроза зараження вища плюс. Кризовій команді й персоналу бази озброїтись і надіти скафандри категорії «А». При виявленні нерозпізнаних рухливих об'єктів відкривати вогонь на знищення. Дозволено застосовувати всі номери боєкомплекту».

«Це не вірус», — зрозумів черговий, двадцятирічний найманець із Тіронії. Його шкіра вистрілила холодним потом. Тіронієць нервово оглянув приміщення, але не побачив жодних «нерозпізнаних рухливих об'єктів». Стіни службового блоку матово відсвічували червоним. Великі екрани дублювали той самий наказ, який світився на його нарукавному дисплеї. Пурпурові відблиски застигли на світло-сірому ґлянці панелей. Тим часом автоматика відкрила ніші, де зберігалася особиста зброя персоналу бази. Дві курсантки вже розгерметизували капсули, в яких було сховано аварійні скафандри. Згідно з інструкцією, одна з курсанток повинна була надіти скафандр на чергового, друга — на старшого оператора захисних систем. І лише після цього інструкція дозволяла самим курсанткам зайнятися власною безпекою. Цю послідовність дій при кризових операціях зберігали незмінною вже багато століть. Із тих легендарних часів, коли бойові пости кораблів і баз ще не перетворилися на символічні придатки до роботизованих систем.

Оператор поквапився озброїтись. Пістолет зручно ліг у заглибину на верхівці пелюсткового кронштейна: чорна, компактна машина смерті, в якій схована складна механіка кінетичної катапульти. Це була справжня зброя офіцера Флоту. На порядок потужніша за ті «кінетики», якими озброювали поліцейських та благонадійних колоністів на Периферії.

«Чому досі немає наказу про евакуацію?» — нервова занепокоєність чергового раптом вилилася в зрадливе тремтіння пальців. Він знову подивився на дисплей. Там і далі висвічувалося те ж попередження. Черговий чомусь згадав, як колись давно на Тіронії, у загонах робочих клонів, почались заворушення. Тоді на інформаційних екранах житлових куполів світилися такі ж білі літери. Що там було написано? Щось на штиб: «Не виходити з приміщень! Не допускати паніки у житлових блоках!»

Курсантка саме розгорнула й активувала скафандр чергового, коли тріснула плита підвісної стелі. До блоку впало щось

1 2 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"