Читати книгу - "Ой, там, за Дунаєм"

1. Ой, там, за Дунаєм,

Крутим бережком,

Ой, там розмовляє

Сокіл з козаком.

2. «Ой, ти, соколоньку,

Ти братику мій!

Чи не був ти, брате,

В моїй стороні?

3. Чи не був ти, брате,

В моїй стороні,

Чи плаче, чи тужить

Дівча по мені?»

4. «Не плаче, не тужить, —

В постелі лежить,

Правою рукою

За серце держить…»

5. Ой, прилетів сокіл

Та й сів на вікні…

«Добривечір, дівко!

Чи чуєш, чи ні?

6. Добривечір, дівко!

Приніс тобі вість:

Уже твій миленький

На подвір’ї єсть…»

7. Ой, дівчина встала,

Як і не лежала,

Восковії свічі

Позажигала:

8. «Горіть, горіть, свічі,

І вдень і вночі:

Нехай я надивлюсь

Милому в вічі!

9. Де ж ти, мій миленький,

В дорозі ходив,

Що ти, мій миленький,

З личенька змарнів?»

10. «Через тебе, дівко,

Впав я в сухоти —

Ані вночі спання,

Ні вдень роботи!

11. Очі б може й спали,

Та ноги несуть:

Викохав дівчину,

Та люди беруть». 

1. Стоїть явір над горою,

Все киває головою.

Буйні вітри повівають,

Руки явору ламають.

2. А вербочки шумлять низько,

Волокуть мене до сна.

Там тече поточок близько,

Видно воду аж до дна.

3. Нащо ж мені нарікати,

Що в селі родила мати?

Нехай у тих мозок рветься,

Хто високо вгору дметься.

4. А я буду собі тихо

Коротати малий вік.

Так мине мене все лихо,

Буду щаслив чоловік.

1. Сонце низенько, вечір близенько,

Спішу до тебе, лечу до тебе,

Моє серденько! (2)

2. Ти ж обіцялась мене вік любити,

Ні з ким не знатись, від усіх цуратись,

А для мене жити! (2)

3. Ой, як я прийду, тебе не застану, —

Згорну рученьки, згорну біленькі

Та й нежив я стану! (2)

1. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!

Ясно, хоч голки збирай.

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиноньку в гай!

2. Сядем укупочці тут під калиною,

I над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею

Стелеться в полі туман.