Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Попелюшка 📚 - Українською

Читати книгу - "Попелюшка"

1 676
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Попелюшка" автора Шарль Перро. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Попелюшка» була написана автором - Шарль Перро, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Попелюшка" в соціальних мережах: 

Шарль Перро – видатний казкар, автор десятків творів для дітей, котрими впродовж десятиріч зачитуються не тільки маленькі поціновувачі літератури, але й їх батьки. У нас ви зможете скачати казку «Попелюшка» Шарля Перро безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) в форматах: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб). Це оповідання, без сумніву, найвідоміше в творчому доробку всесвітньо відомого класика.

Казка розповідає про непросту юність молодої вродливої дівчини, котра з малих років змушена прислуговувати своїй жорстокій мачусі та її донькам. Якось дівчина дізнається про бал, який влаштовує чарівний принц. Вона дуже хоче відвідати торжество, однак їй не судилось туди потрапити. Замість цього вона змушена залишитись вдома та виконувати брудну роботу, яку їй наказала робити мачуха.

Доля пожаліла дівчину та відправила до неї добру фею. Та пообіцяла Попелюшці, що вона зможе побувати на балу, однак їй потрібно повернутись додому рівно опівночі. Дівчина згодна на все. Вона обіцяє, що не підведе фею.

Під час зустрічі з принцом вона закохується в нього. Дівчина не в змозі відвести погляду від прекрасного парубка. Проте потрібно бігти. Через кілька секунд куранти проб’ють опівніч…

Чи зустрінеться дівчина з принцом знову? Почавши читати онлайн казку «Попелюшка» Шарля Перро українською мовою, ви дізнаєтесь неймовірну історію про життя дівчини, котра понад усе прагнула бути коханою.

Казкова історія про Попелюшку з’явилася за часів правління короля-сонця Людовика XIV, коли французький смак і мода підкорили Європу.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2
Перейти на сторінку:
Попелюшка Шарль Перро В одного чоловіка померла дружина, й він одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гоноровитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив. Вона мала двох дочок, теж чванливих і гоноровитих. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна — вся в матір, найкращу жінку в світі. Не встигли відсвяткувати весілля, як мачуха вже показала свою лиху вдачу. Вона зненавиділа пасербицю за її красу, бо поряд з нею її власні дочки здавалися ще огиднішими. Отож мачуха й загадувала дівчині робити найбруднішу роботу в домі — мити посуд, прати одежу, прибирати кімнати. Спала дівчина аж під самісіньким дахом, на горищі, на благенькому солом'яникові, тоді як сестри її жили в розкішних покоях з м'якими постелями та дзеркалами, що в них бачили себе з голови до п'ят. Бідолашна дівчина покірно терпіла всі кривди й не наважувалась жалітися батькові — той однаково вилаяв би її, бо в усьому коривсь своїй лихій дружині. Упоравшись з роботою, дівчина йшла в куток і сідала просто на попіл, натрушений біля каміна. Тому всі в домі звали її Чорногузкою. А менша сестра, не така лиха, як старша, прозвала її Попелюшкою. Та навіть у лахмітті і в попелі Попелюшка була куди гарніша за своїх сестер, хоч ті й ходили в пишних шатах. Якось син короля, молодий та гожий принц, улаштував бал і запросив на нього всіх знатних людей королівства. Наші дві панночки теж дістали запрошення, бо їх мали за поважних осіб у тій країні. Почалися клопоти й турботи — треба ж було приготувати сукні й оздоби та вибрати зачіски, які їм були б найбільше до лиця. А Попелюшці додалося роботи — прати й прасувати білизну для сестер, крохмалити їм комірці та манжети. Сестри тільки про те й говорили, як би краще вбратися, і без упину крутилися перед дзеркалами, вибираючи й примірюючи свої сукні. — Я, — сказала старша, — вберуся в сукню з червоного оксамиту й почеплю оздоби, які мені привезли з Англії. — А я, — мовила менша, — вберуся в буденну сукню, та зате надіну накидку, гаптовану золотими квітами, й діамантове намисто — такого ні в кого немає! Вони замовили наймодніші капелюшки, накупили найдорожчих парфумів і пудри. Вдягнувшися, покликали Попелюшку подивитися — адже вони знали, що в неї хороший смак. Дівчина дала сестрам мудрі поради і навіть запропонувала зачесати їх. Ті залюбки погодились. Поки вона їх зачісувала, сестри спитали: — А ти, Попелюшко, хочеш поїхати на бал? — Ой, сестриці, не смійтеся з мене! Чи ж мені личить там бути? — Ай справді, всі сміялися б, якби побачили на балі Чорногузку! Якась інша дівчина за такі слова, певно, зіпсувала б злим сестрам зачіски. Але Попелюшка була добра та незлостива і зачесала їх так гарно, що кращого годі було й бажати. Сестри два дні майже нічого не їли, крутилися перед дзеркалами і весь час роздивлялися — чи не схудли, бува, і чи не треба ще тугіше зашнурувати їх, — адже вони хотіли бути тонесенькими та стрункими. Аж ось щаслива мить настала. Сестри з матір'ю сіли в карету й поїхали на бал. Попелюшка довго стояла під брамою й сумно дивилася їм услід. Коли ж карета зникла з очей, дівчина сіла на ґанку й гірко заплакала. Раптом з'явилася її хрещена мати — чарівниця. Побачивши, що дівчина вмивається сльозами, вона спитала: — Що сталося? — Я хотіла б… хотіла б… — мовила Попелюшка й заплакала так гірко, що не могла більше додати й слова. — Ти хотіла б поїхати на бал, авжеж? — спитала чарівниця. — Авжеж! — відповіла Попелюшка, схлипуючи. — Дуже, дуже хотіла б. — То не плач, усе буде добре, — мовила чарівниця. — Якщо ти будеш слухняною дівчинкою, я зроблю так, що ти поїдеш туди. Вона вийшла з Попелюшкою на подвір'я і наказала: — Піди на город і принеси мені найкращий гарбуз! Попелюшка побігла на город, знайшла найкращий гарбуз, зірвала його та принесла хрещеній матері, й гадки не маючи, як цей гарбуз допоможе їй поїхати на бал. Чарівниця розрізала гарбуз, вибрала насіння, вдарила по ньому своєю чарівною паличкою... — і в ту ж мить гарбуз перетворився на розкішну визолочену карету. Потім вона заглянула в мишачу пастку й побачила в ній шестеро мишей. Вона звеліла Попелюшці відчинити пастку. Миші одна по одній вибігали з неї, чарівниця доторкалася до кожної своєю чарівною паличкою, і кожна миша оберталася на чудового коня. Отак з'явилося шестеро гарних коней, мишачо–сірих у яблуках. Тепер черга була за кучером. — Піду гляну на щурячу пастку, — сказала Попелюшка, — може, туди впіймався щур? От і був би нам кучер. — Чудово, — мовила хрещена мати, — піди глянь. Попелюшка принесла щурячу пастку — там сиділо три великі щури. Чарівниця вибрала найбільшого, старого, з довгими сивими вусами й доторкнулась до нього своєю чарівною паличкою. Мить — і товстелезний кучер–вусань уже стояв перед ними. Потім хрещена мати сказала Попелюшці: — Піди–но в садок — там біля криниці ти знайдеш шість ящірок. Принеси їх мені. Попелюшка принесла ящірок, і чарівниця обернула їх на шістьох лакеїв у строкатих лівреях; вони стрибнули на приступку позад карети, та так спритно, ніби за своє життя нічого іншого й не робили. Тоді чарівниця сказала: — Ну ось, Попелюшко, тепер ти маєш у чому їхати на бал. Ти рада? — Авжеж! Тільки як же я поїду туди в цьому лахмітті? — зітхнула дівчина. Чарівниця доторкнулася до Попелюшки своєю паличкою, і враз її дранка перетворилася на розкішну сукню, гаптовану золотом, сріблом і самоцвітами. Ще дала чарівниця дівчині пару кришталевих черевичків, таких прекрасних, що кращих не було ні в кого у світі. Радісна та весела, сіла Попелюшка в карету. На прощання хрещена мати наказала їй над усе пам'ятати, що вона може залишатися на балі тільки до півночі, бо опівночі всі чари зникають: карета знову стане гарбузом, коні — мишами, лакеї — ящірками, кучер — щуром, а її розкішна сукня обернеться благенькою дранкою. Попелюшка пообіцяла, що так і зробить. Вона поїхала до королівського палацу, не тямлячи себе від щастя. Принц, якому доповіли, що приїхала якась незнайома принцеса, вийшов її зустріти. Він подав їй руку й повів до зали, де зібралися гості. В залі запала тиша. Гості перестали танцювати, музики — грати: так вразила їх краса незнайомої дівчини. Чути було тільки шепіт: — О, яка вона гарна! Король, хоч який був старий, теж не зводив з неї очей і пошепки сказав королеві, що давно вже не бачив такої вродливої і милої дівчини. Всі дами придивлялись до сукні та зачіски незнайомки, щоб завтра й собі зробити такі самі, якщо тільки знайдеться такий крам і такі ж умілі кравці та перукарі… Принц посадовив
1 2
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попелюшка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Попелюшка"