Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Серце не обдуриш 📚 - Українською

Читати книгу - "Серце не обдуриш"

704
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Серце не обдуриш" автора Зоряна Лешко. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Пригодницькі книги / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Серце не обдуриш» була написана автором - Зоряна Лешко, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи / 💙 Пригодницькі книги / 💙 Сучасна проза".
Поділитися книгою "Серце не обдуриш" в соціальних мережах: 

Усе починалось як звичайна забавка. Леся розмістила на сайті знайомств свою анкету, щоб допомогти подрузі заманити багатого кавалера. Саме в той час айтішник Руслан перебував по той бік екрана, тестуючи сайт, який сам же створив. Один клік на Лесину анкету, кілька повідомлень – і їх захопили не знані досі почуття. Перша зустріч минула романтично й незабутньо. Але казка скінчилася, коли Руслан раптово зник, залишивши Лесю з відчуттям, ніби нею скористалися. Біль від зради дівчина вирішує притлумити помстою. Яким же буде Лесин відчай, коли дізнається, що Руслан загинув, а вона носить під серцем його дитину!..

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 14
Перейти на сторінку:

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»





© Лешко З. П., 2020

© Depositphotos.com / belchonock, eevl, Sonyachny, saharrr, обкладинка, 2020

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2020

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2020

Грудень, 2007

Леся

У кімнаті майже не було меблів, лише стара шафа й навмисно перенесений круглий стіл, завдяки чому вона здавалася надмірно холодною. Квартира наче опиралася новим мешканцям, не бажаючи бути затишною і теплою. Батарея під вікном відчутно нагрілась, але тепло зникало десь посередині кімнати, не встигаючи її нагріти. Відсутність фіранок на вікнах лише підсилювала відчуття холоду та неприязні.

Лесі не подобався новий дім подруги: голі стіни, напівпорожні кімнати з поскладаними в кутках коробками та запах необжитого приміщення. Усе це породжувало моторошні відчуття. Вона постійно оберталась до вікна, наче хтось міг підглядати за ними на третьому поверсі.

Леся переконувала себе, що саме через холод у неї затерпли пальці, а вся вона тремтить, проте всередині наростав протест проти самообману та примусу. Дівчата тим часом потирали руки, видихаючи хмаринки пари й нетерпляче дивились на Лесю. Нарешті вона не витримала:

– Я не впевнена, що хочу спробувати.

– Припини, Лесю, нічого з тобою не станеться. Дзеркало не кусається.

– Дівчатонька, мені реально страшно. З таким не можна бавитись.

– Не думали, що ти настільки затуркана.

Ярина вкотре глузувала з неї, а дівчата дружно все це підтримували сміхом.

– Ха-ха-ха, дуже смішно. Я не хочу – і крапка.

– Лесю, ну ти чого? Сама ж почала. У нас не вийшло, то, може, в тебе вийде. Розкажеш потім. Ну, невже тобі не цікаво?

Леся відступила на крок і схрестила руки на грудях. Вона вже не рада була, що розповіла подругам про ворожіння на дзеркалах. Думала – пожартують, посміються й забудуть, а вийшло навпаки – вони разом вирішили все перевірити.

Стіл готовий: біла скатертина, свічка, два овальні дзеркала, а дві блондинки та брюнетка благально дивляться на рудоволосу подругу. Вона ж з усіх сил намагається приховати свій страх і тривогу.

Леся невтомно переконувала подруг і себе, що не вірить у всі ці містичні дурниці, але зараз, стоячи перед приготованим столом, вона ладна була втекти під будь-яким приводом, лиш би не бути тут.

– Я нічого не починала й не збиралась. Це вас перемкнуло. А мені зовсім не цікаво, може, я взагалі заміж не збираюсь! До того ж яка вам різниця, спробую я чи ні?

Ярина раптом змінила тактику, підійшла, взяла її за руки й благально зазирнула в очі.

– Ну, Лесю, ти ж сама казала, що ми подруги й повинні все робити разом. А ми вже зробили. Ну давай! Недарма ж кажуть, що всі рижі – відьми. У тебе точно вийде.

Раптом Леся зрозуміла, що не встоїть, бо за кілька хвилин Ярина почне тиснути на все, що зможе, і зрештою зі сльозами звинуватить її в тому, що вона несправжня подруга. Основний аргумент, який завжди чомусь діє безвідмовно.

– Я навіть не впевнена, що ми все правильно робимо. Бабця мені колись про це розповідала, але застерегла, що це небезпечно. Якщо випустити з дзеркала дух, то він буде все життя лякати й переслідувати. От і у вас нічого не вийшло.

– Бачиш, нічого з нами не сталось – і з тобою не станеться. А якщо вдасться, то ти побачиш свого судженого. Ну!

– Але, дівчата, якщо у вас нічого не вийшло, то це значить, що ми щось робимо неправильно. Я, напевне, усе наплутала, тому в мене також нічого не вийде.

– Тим паче нема чого боятися. Ну, Лесюнько, спробуй. Якщо і в тебе не вийде, то вже тоді точно переконаємось.

Леся видихнула, надуваючи щоки. Такого напору вона аж ніяк не сподівалась.

– Гаразд. Виходьте звідси.

Дівчата вийшли з кімнати, показово зачинивши двері. Леся тяжко зітхнула й ще раз глянула, переконуючись, що вони зачинені. Може, тихо пересидіти, а дівчатам сказати, що нічого не вийшло? Усе одно ж ніколи не дізнаються, що вона навіть не спробувала.

Піжамна вечірка в честь новосілля Ярини перетворилась у вечір викликання духів. І хто її тягнув за язик? Нащо було розповідати? Подруги сприйняли все як чергову розвагу, може, тому вони нічого й не побачили. А Леся справді боялась. У дитинстві вона наслухалась бабусиних історій про домовиків, відьом, духів і про те, які наслідки може мати необережне поводження з ними. Вона виросла й була певна, що всі ці страхи залишились у дитинстві – а виявилось, що ні.

І от тепер від однієї тільки думки, що доведеться дивитись у безкінечний темний коридор із дзеркал крізь свічки, до того ж у темній чужій кімнаті, пітніли долоні й тремтіло під колінами. Не давала спокою й думка, що навіть боягузка Ксюха спробувала.

– Будь, що буде. А раптом вдасться? – промовила вона.

Леся зібрала свої руді кучері на потилиці, скрутила й заховала під комір. Навмисно тягнучи по підлозі, підсунула крісло й присіла біля столу. Пальці тремтіли, коли запалювала свічку та, вимкнувши настільну лампу, ставила її між дзеркалами.

– Суджений, ряджений, прийди до мене…

Вогник свічки хитнувся, немов від протягу, і Лесі здалось, що вона чує сміх: глибокий, гучний, із дзвіночками… сміх чоловіка… з дзеркала війнуло лісовим повітрям, і до її щоки торкнувся легкий поцілунок.

Леся з диким вереском відскочила від столу, перекинувши крісло, дзеркала та свічку. У кімнаті стало зовсім темно, і вона, боячись ступити крок, щоб не порізати ніг осколками, заверещала з новою силою.

Опам’яталась від того, що її трусить так, аж зводить шию. У кімнаті світилось, Ксюха плакала, а Ярина вже замахнула руку, щоб дати Лесі добрячого ляпаса. Таня стояла збоку й насуплено спостерігала за всіма.

– Лесько, Лесько, що сталось? Ти хочеш, щоб сусіди міліцію викликали? Перестань верещати, у Ксюхи через тебе істерика почалась. О, йолки-палки! Ти розбила мамине улюблене дзеркало! Блін, мені тепер через тебе влетить.

Леся дивилась на дівчат так, ніби вперше їх бачила. Вони обманули її чи приховують побачене навіть одна від одної? Не може бути, щоб у них нічого не вийшло, вона ж не встигла навіть замовляння договорити!

– Вибач, я ненавмисне.

– Ага, ненавмисне. Ти що – привида побачила?

– Я йду додому.

Леся зблідла, але відповіла несподівано тихо й спокійно, так що навіть Ксюха перестала плакати. Тоді, обминаючи подруг і дивлячись під ноги, повільно перетнула кімнату й рушила

1 2 ... 14
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце не обдуриш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Серце не обдуриш"