Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Лірникові думи, Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Лірникові думи, Руданський"

139
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Лірникові думи" автора Руданський. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Лірникові думи, Руданський» була написана автором - Руданський, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Лірникові думи, Руданський" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 18
Перейти на сторінку:






ПРЕСЛІВЛЯ





На полудні, де Карпата


Кинула відноги,


Вколо Смотричем повився


Кам'янець убогий.




Бідне місто! тілько війни


Тяжкі споминає,


А само в собі ні виду,


Ні краси не має.




Там нема широких улиць,


Пишного палацу,


Для проходки садів славних,


Широкого плацу.




Доми збились, іспоїлись


Купами-рядами.


І від льоху аж до даху


Всі кишать жидами.




Малий ринок серед міста -


Тілько-то і плацу.


Старий дім губернаторів -


Тілько і палацу.




Та ще бульвар над скалою,


Що ніщо дивитись:


Тілько й місця кам'янецьким


Сидням проходитись.




І все місто комашнею


К скалі припадає,


Ніби згубленого щастя


На нії шукає.




І над тою комашнею


Тілько храми божі,


Як яснії великани,


Стоять на сторожі.




І високо на повітря


Верхи підіймають,


І хрестами золотими,


Як зорями, сяють.




Но найкраща із тих храмів -


Голова висока


Хранителя сего міста


Івана-пророка; [1]




І будова - так пристойна


Церква і ті бані


Так і кажуть, як хрестився


Господь в Іордані; [2]




І камінная дзвіниця,


Рівна і висока,


Пригадує над водою


Святого пророка;




А на церкві святій баня


(Нижча тої бані)


Пригадує Христа-бога


В воді в Іордані.




Наодокола собору


Стиснене подвір'я;


На подвір'ї пригорнулось


Вбогеє будівля.




І в будівлі того храму


Слуги проживають,


І по колії святому


Службу відбувають.




Кругом церкви на подвір'ї


Трава зеленіє;


Тілько камінь край дзвіниці


Скругляний біліє.




І той камінь, як та кістка,


Прахом зітліває


І у храму у святого


Притулку шукає.




Бідна кістко земляная!


Як життя ти брала?


Чи тебе вогонь виводив,


Чи земля роджала?




Чиї руки тебе, кістко,


З тіла добували,


І добули, і тесали,


І на що тесали?




Чи до церкви на підпору


Мали готувати?


Чи до палацу якого


Ґанок підпирати?




Ти тримав-єсь, підпирав-єсь,


А тепер ізбитий,


Ти білієш, трупом тлієш,


Нічим не покритий.




Так порою й чоловіка,


Доки силу має,


Всякий любить і вітає,


Всякий поважає.




А прийде година злая,


Силоньки не стане,


І на него, як на камінь,


Ніхто не погляне ...





* * *




Много в Кам'янці народу,


Та життя немає,


І від рання до смеркання


Кам'янець дрімає.




І на вулицях, на ринку -


Всюди пусто, тихо:


Хіба бідну писарину


Перетягне лихо;




Та школярі, бідні діти


Сердитої долі,


Пройдуть на день штири рази


Дорогу до школи.




Ще під вечір, як ударить


Сьомая година,


Оживиться на минутку


Бідна бульварина:




На вулиці, на широкій,


Совітниці ходять,


На них птахи перельотні


Шкелками наводять.




Після них купецькі дочки:


Тлусті, чорнобриві;


З ними ходять їх коханки,


Совітники сиві.




Потім ще яка попівна


Несміливо ходить,


І її учитель школи


Або школяр водить.




Тілько воску, тілько й світла


На тіснім бульварії


Хіба в закутках ще ходять


Школярі по парі.




Та бідная писарина


У куток заб'ється


І із лиха наб'є люльку,


Димом затягнеться.




Та і ті, як дев'ять вдарить,


Бульвар покидають.


А всі решта, кілька тисяч,


Носа не являють.




Много в Кам'янці народу,


Та життя не мають.


І від рання до смеркання


Вулиці дрімають.




Но й для Кам'янця сумного


Святенько буває,


Коли весь він веселіє,


Життям оживає.




І то святенько для него,


Та пора кохана,


Наступає щорік божий


Літом, на Івана.





* * *




Ото раз, недавніх часів,


Свято наступило,


Ціле місто пробудилось,


До світу ожило.




Всюди гамір, всюди говір,


Повно скрізь народу,


І нема нігде проїзду,


Нема і проходу.




Вздовж по ринку в рядів кілька


Все вози стояли.


Там всякую усячину


На гурт продавали:




То полотна у півситках,


То масла діжками,


Сир і бриндзу кадубами,


Вишні коновками.




Збігся Кам'янець жаденний,


Все то закупає,


В свої нори як в безодню,


Без сліду ховає.




А поперек того ринку,


Напротив дзвіниці,


З ненабожним і набожним


Сидять молодиці.




Там обручки і перстені,


Хрести й образочки,


І коралики, й коралі,


Ковтки і ковточки.




Все так ніби сріблом сяє,


Золотом блищиться,


А набожна молодиця


Ще й не дорожиться.




І йдуть хлопці, і торгують,


Платять, та купують,


Та дівчатам, молодицям


Жменями дарують.




Коло них двома возами


Стали пилипони [3]


І розклали - на папері


Писані ікони.




Тут і пекло, і суд божий,


І райськая птиця,


І Миколай «літній» голий,


«Зимній» в рукавицях.




І «Духовная аптека»,


І козаки донські,


А на возі - із ложками


Чашки пилипонські.




І до них народ збирався


Не так купувати,


Як святого Миколая


Й пекло оглядати.




І усюди гамір, говір.


Ще й діди співають


І на лірі «Миколая»


То «Варвари» грають.





* * *




Аж тут бам! В соборі дзвонять,-


Люди зворушились,


Шапки набожно підняли


І перехрестились.




І знов грішні розпочали


Грішне відправляти,


Купувати, торгувати,


Своє продавати.




А тим часом у соборі


Дзвонили, дзвонили,


Попи правили молебні -


То воду святили.




Богомільні уклякали,


Щиро сповідались,


А слабії серед церкви


Крижем крижувались.




Перед церквою офірки


Баби продавали,


І дідів стояло кілька:


Грошика чекали.




І церковних пісень голос,


І здохи печалі,


Вічний говір край офірок


І убогих жалі,-




Все то

1 2 ... 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лірникові думи, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лірникові думи, Руданський"