Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Кому повім печаль мою, Олександр Олесь 📚 - Українською

Читати книгу - "Кому повім печаль мою, Олександр Олесь"

284
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кому повім печаль мою" автора Олександр Олесь. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Кому повім печаль мою, Олександр Олесь» була написана автором - Олександр Олесь, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Кому повім печаль мою, Олександр Олесь" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:

 

Олесь О.

 

 

КОМУ ПОВІМ ПЕЧАЛЬ МОЮ

 

Книга XI

МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКІЙ

 

 

Вона пішла дорогою страшною,

Коли ще ранок наш не цвів,

Вона ішла царівною-весною

З далеких радісних країв.

 

Де йшла вона, там сходили троянди,

Куди дивилася - зірки.

Із сліз її займались діаманти,

З зітхань здіймалися чайки.

 

Це нам вона степи й річки вквітчала,

Сади з опалами злила,

Могили рутою заслала

І в небо кинула орла.

 

Хто чув її, той чув наш степ зелений,

Стояв у нашому гаю.

Той розумів наш біль і гнів шалений

І плакав в нашому краю.

 

Вона нам стежку протоптала

В країну сонця і тепла,

І враз з мечем, як янгол, стала

І нас на гори повела!

 

5.02.1923

 

«Із старих і майбутніх віків…»

 

 

Із старих і майбутніх віків

В нас впиваються стрілами очі:

Не продайте тернових вінків

Наостанку проклятої ночі!

 

Не зміняйте тернових вінків

На блискучі вінки паперові,

Збережіть для майбутніх віків

Їх з червоними квітами крові.

 

24.10.1921

 

«Вітри і бурі весняні…»

 

 

...і в огні

її, окраденую, збудять...

Т. Шевченко

 

Вітри і бурі весняні

Звалили камінь із могили,

В кривавім морі і огні

ЇЇ, окрадену, збудили.

 

В красі нетлінній, чарівній

Вона розкрила очі сині...

Лани й ліси вклонились їй,-

Воскреслій мрії - Україні.

 

І мови рідної річки

Злились в одне широке море:

Дзвенять по-рідному пташки,

І степ по-рідному говоре!

 

Поглянеш в поле на жита:

Цвітуть в житах волошки сині,

І в небі квітка золота!

І небо - прапор України!

 

Як дзвони радісно гудуть!

Минула наша ніч осіння:

Ніде ні стогону не чуть,

Ні тихих скарг, ні голосіння.

 

Злетівсь на свято цілий світ

І слів, здивований, шукає,

І Чорне море свій привіт

Гонцем крилатим посилає.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

 

Весна! Прекрасна, чарівна,

Скрізь животворча, де не стане...

Очам здавалось, що вона

Уже ніколи не зів՚яне!

 

В кривавім морі і огні

Її, окрадену, збудили...

Вітри і вихорі страшні

Її в повітрі закрутили.

 

Над краєм дим пожеж і мла...

Внизу страшне, криваве море...

На хвилях плавають тіла...

Орач ланів своїх не оре...

 

Але Вона... Вона живе!

Її вже дужче голос чути!

І хто скує життя нове,

Вітрами й бурями розкуте?!

 

«Із наших снів, з напівдумок неясних…»

 

 

Із наших снів, з напівдумок неясних

Вночі блиснуло безліч сонць прекрасних,

І громом сурм блискуче-золотих

Збудило мертвих і живих.

 

Христос воскрес! Воскресла Україна!

О краю мій! Схиляюсь на коліна;

Коли й моя краплина в морі є,

Благословення дай своє.

 

31.03.1921

 

«На плач наш, на стогін в останній вже час…»

 

 

На плач наш, на стогін в останній вже час

Прийшла вона, воля прекрасна, до нас,

І сонячно-дивна усмішка її

Осяяла чорні безодні землі.

 

І руки зняли ми в щасливих сльозах

З молитвою, з гімном на зблідлих устах...

«Осанна, осанна!» - зусюди лилось,

І в білім убранні був з нею Христос.

 

Забрязкала зброя... прибігли кати...

Взяли і обох повели на хрести...

Заходило сонце, і ночі крило,

Як камінь, на землю холодну лягло.

 

5.11.1929

 

«Весна ішла. Дерева шумом крила…»

 

 

Весна ішла. Дерева шумом крила,

Революційний гімн на вулиці лунав,-

Моя ж душа спустила весла-крила,

І я мовчав.

 

Весна ішла. Не віяла любов՚ю,

Житами, квітами, теплом...

Несло відкільсь людською кров՚ю,

Злом.

 

28.06.1922

 

ВОЛЯ

 

 

Коли Вона прийшла і стала,

Всміхнулась, скутих розкувала

І принесла нам стільки див,

Юда Каїна збудив.

Вони удвох взялись за руки

І повели її на глум і муки.

 

28.06.1922

 

«З мечем і келихом вина…»

 

 

З мечем і келихом вина

Злетів на землю Сатана.

І загримів могутній крик:

«Квіток мені, огнів, музик!

 

Стомився Бог, не дав ладу,-

Я їх на гори поведу.

Нехай закрутять їх вітри

І скинуть в доли із гори».

 

Блиснуло сонце. Зник туман,

Бадьоро стукнув тарабан,

В руках заквітли прапори...

Біжать з піснями до гори.

 

Ніщо не стримає поток,

І він летить, несе пісок,

Каміння, бруд, добро і зло,

Все, що з дороги не зійшло.

 

А сонце вище, день ясніш,

І груди дихають вільніш.

Все ширше обрії ясні,

І все, як снилося вві сні...

 

Важкий, важкий на гору шлях.

І день, і ніч ідуть в боях,

На тілі, в серці безліч ран,

А жертв, а крові - океан!..

 

З мечем і келихом вина

З гори сміється Сатана:

«Пильнуйте:

1 2 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кому повім печаль мою, Олександр Олесь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кому повім печаль мою, Олександр Олесь"