Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » California Man 📚 - Українською

Читати книгу - "California Man"

217
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "California Man" автора Володимир Худенко. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💙 Пригодницькі книги / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «California Man» була написана автором - Володимир Худенко, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика / 💙 Пригодницькі книги / 💙 Сучасна проза".
Поділитися книгою "California Man" в соціальних мережах: 

У гостросюжетному романі в жанрі «фантастичний вестерн» дія відбувається на американському Дикому Заході далекого майбутнього. Читач зустріне як нових, так і уже знайомих йому за серією «OLYA» героїв. Чи вдасться їм усім подолати суворі виклики негостинного фронтиру?.. Читайте й дізнаєтесь!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:
 

Немає винних на землі, нема —

Я вам кажу! Стаю на захист їм,

Бо маю силу засклепить уста

Всім суддям.

 

(Король Лір)

НЕОЗОРІ БІЛАСТІ ПІСКИ ПОТОПАЛИ В РОЖЕВОМУ СВІТЛІ. Ігуана принишкла й дивилась на тиху заграву над пасмами гір. Її оптико-електронні системи інформували ящірку-кіборга про рівень освітлення, відстань і температуру об’єктів. Вечірня пустеля пашіла пательнею, і ігуана сприймала той жар як порізану фільтрами млу у близькому до інфрачервоного спектрі. Нерівності мертвих пісків відмічалися маркерами. Онде стелилася дюна, схил ближнього пагорба, гори в запонах далеких дощів. Усе колихалось, зображення бралось мазком термоопіків. Мертва пустеля. Колючка й мутована юка на схилах, а тут, на піску – ні травинки, комашки, ні поруху. Самі сині марки рельєфу поверх віртуального жару. Та ще якісь мітки і написи, в кутику зору, котрих ігуана не знала і не розуміла. І це геть не дивно, бо написи ті ігуана отримала в спадок від предків, так само як термолокацію, нановізир, ехолот, маскування, канал передачі сигналу на кілька особин і все таке інше… Та якщо всі корисні оці надбання ігуана і предки її вміло використовували для полювання і ігрищ, то символи, що виринали примарами з мертвих загублених десятиліть, мерехтіли не для ігуани. Слухняні примари жили в синтетичних тканинах рептилій, вгризались в структуру імплантів, текли наноботами в чорній крові і несли нейротрафіком сяючі написи-спалахи, мов замовляння до мертвих богів, що створили їх дуже давно, на зорі розпорошених літ.

ПОМИЛКА діагностики

Кольористо жахтіло у кутику зору рептилії, перетікало в щось ще, потім ще, потім ще:

Помилка реплікації, імпланти НЕ ГОТОВІ, затримка нейромедіаторів, ЗУПИНЕНО мутагенез тканин…

Колючий бур’ян і мутовані трави на схилах, піски в віртуальному мареві, обриси дальніх розпластаних гір… І німі ці закляття у кутику зору…

мутовані клітини відфільтровані, розмноження імунних компонентів, синтез компонентів, ріст структур, рівнева модуляція…

І ще, і ще…

абсорбція уражених клітин, аналіз НЕЙРОТРАФІКА, помилка, тимчасовий збій…

Прицільна сітка спалахнула поверх всього і супроводила якийсь рух-не-рух, перспектива враз, пульсуючи, поглибилась, і ігуана розчинилася в понурому вечірньому пейзажі, задіявши хроматофорні елементи пігментації, принишкла. За найближчим схилом копошились двоє родичів, та ігуана поки що їх не звала, лишивши шифровані канали неактивними.

Режим бою АКТИВОВАНО РОЗПІЗНАВАННЯ ЦІЛЕЙ Архівація масивів нейротрафіку… ОБ ’ ЄКТ_

То був не хижак і не здобич. Перекотиполе. Під в’ялим безпомічним вітром.

ПРИЦІЛЬНІ СИСТЕМИ ОЧІКУЮТЬ_

Та все ж ігуана не втратила інтересу до перекотиполя. У хворому сімені, що воно розносило по пустощах, із недавнього часу стали селитись паразитичні мікроорганізми, що з часом еволюціонували з якогось різновиду наномарева. Вони поглинали усе хоча б скількись поживне, і здатні до самооновлення і самоосвіти компоненти ігуан навчились із часом розрізняти і асимілювати оті рукотворні бактерії. Часу ж на те вистачало…

Ігуана втягнула у ніздрі розжарений запах пустелі…

Відділення наносубстрату Фільтрація решток секрету Побудова рецепторів… Продукти діяльності трупного слизу ВІДНАЙДЕНО Наявний новий БІОСЕНСОРНИЙ СЛІД

Ігуана метнулась до перекотиполя. Проте все ураз захиталось, і ящірка впала на ватних ногах. Штучні тканини її охопила судома. Судома, судома. А смужка заграви над дальніми горами враз помутилась завадами.

АТАКА НА ХОСТ Нейротрафік ЗАРАЖЕНО Ворожі системи пригнічення ДІЮТЬ Контроль ЗАБЛОКОВАНО Збійні системи в ЛОКДАУНІ! НАПАД! ТРИВОГА! ТРИВОГА!

Ящірка зріла, як просто на неї летів КАРАВАН. Щільний стрій довоєнних вагонів підземки, поставлених на гравіподушки… Пасажирські вагони летіли у центрі, за ними – гігантські вантажні вагони й контейнери; усе те мигтіло вогнем габаритів і вікон, і голорекламою, мчало невисоко, геть не здіймаючи мертвих пісків. Вздовж вагонів неслись ховеркари і скутери в різноманітній барвистій броні, крючкуваті емітери поля щитів випинались із неї, а з башт і підвіски стирчала ще й лазерна зброя. Ховеркари і скутери шмигали вздовж каравану, злітали угору, кудись віддалялись, верталися знову і знов віддалялися… Вогники в мертвій пустелі.

А попереду всіх, мов торуючи шлях, низько звісивши ніс, розчепіривши куці крилята, летів цілий зоряний ШАТЛ…

І той шатл було останнє, що бачила ця ігуана. Караван розчавив її разом із перекотиполем.



СМУЖКА ЗАГРАВИ ДОТЛІЛА НАД ПАСМАМИ ГІР. У холодній безхмарній німій вишині тихо жевріли зорі. Від мертвих пісків відділилися кілька тіней у старих маскувальних халатах. Низенькі і неоковирні, вони шкутильгали пустелею й дивно приглушено лаялися, кілька штовхалися, один же тримав у покручених жовтих руках напівкруглу антену детектора, підсліпувато вдивляючись у невеличкий дисплей. Він утробно гарчав на остачу, і ті врешті змовкли, йшли мовчки слідом. Невисокі, худі, довгорукі. Мутанти. Вони говорили дивною говіркою, що геть не скидалась ні на довоєнну англійську, ані на якусь із інших мов… Якесь ухкання мавпоподібних чи ще щось таке…

Це була зграя траперів з пагорбів, котрі десятками літ промишляли торгівлею з Ріно і меншими селищами та містечками. В основному вони полювали на ящірок. Видирали із тих що зуміють – імпланти, хорду нейротрафіку, шкіру із хроматофорною сіткою, м’язи – усе, що зуміють… Інколи навіть ловили живих, забиваючи вадами і паралізуючи, але видавалось те рідко, і мало хто рвався – усе ж небезпечно. Ось і нині, йдучи по піску, вони все бубоніли, і крізь мішанину отих глухих риків, гарчання і писку одне за одним прорізались звичайні і звичні для їхніх клієнтів слова: «ящірка… мікропроцесор… інтегрована шина… імплант… модулятор потоку… очне волокно… реплікатори… слизь…»

Вони знову почали лаятись, а потім змовкли. Відшукавши в піску рештки ящірки, мовчки розсілись округ півколом. Світили на ящірку тим же детектором, мовчки вдивлялись в дисплей. І раптом дисплей просвітлів, і зображення ящірки в нім колихнулось. Траперам це не сподобалось, і вони всі підняли свої морди у зоряне небо, принюхались. Небо беззвучно губило свої ясні зорі. Над пасмами гір горобино займались далекі туманні зірниці. Ніч була тиха й бездонна, як вічний сон згиблого людства. Мутанти втягнули повітря обрубками куцих носів. І почули віддалений гул. І тут же над ними мигнуло два вогники, потім ще два, іще три… Гул усе ще стогнав, а самі шатли зникли за обрієм, там, де не так давно зник караван. Мутанти загелкотіли з новою силою і затицяли покручами брудних пальців у зоряне небо, і в тій мішанині гарчання і вересків чулось постійно одне людське слово, чи майже людське: «синт… синт… синт…»

А потім за обрієм, з боку, де зник караван і надшвидкісні шатли, мигнула яскрава-яскрава зірниця, впівнеба, а ще через кілька хвилин прикотився й немислимий гуркіт. Мутанти покидали зброю і прилади, здобич – побігли куди

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «California Man», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "California Man"