Читати книгу - "П’ятнадцятирічний капітан"

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2019

ISBN 978-617-12-6463-2 (fb2)

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

Переклад Володимира Верховеня

Адаптація, передмова, післямова, примітки Андрія Клімова

Художники Андрій Печенізький, Галина Печенізька

Електронна версія зроблена за виданням:

Верн Ж.

В35 П’ятнадцятирічний капітан / Жуль Верн ; пер. В. Верховеня ; адаптація, передмова, післямова, прим. А. Клімова ; худож. А. Печенізький, Г. Печенізька. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 240 с. : кол. іл. – (Серія «Бібліотека пригод», ISBN 978-617-12-4214-2).

ISBN 978-617-12-5901-0

Один з найвідоміших та найзахопливіших романів Жуля Верна.

Дік Сенд – молодший матрос, який мріє про пригоди та подорожі безкраїми морськими просторами. І от йому, простому юнзі, випадає нагода стати… капітаном! Справжнім капітаном китобійної шхуни «Пілігрим». Тепер він, п’ятнадцятирічний хлопець, має проявити себе у небезпечних пригодах, зазирнути в обличчя смертельній небезпеці, перемогти примхливу стихію та підступи лихих людей і зберегти життя екіпажу та пасажирів. Готові вирушити у неймовірну мандрівку разом із Діком?

Історія про шляхетність, мужність, щиру дружбу та перемогу добра над злом.

УДК 821.133.1

© Depositphotos.com / emirsimsek, AxelWolf, JMcreation, bioraven, lianella, обложка, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2018

Книжки видатного французького письменника й гуманіста Жуля Верна протягом багатьох десятиліть були джерелом натхнення для вчених, винахідників і мандрівників. Він захоплював мільйони читачів, змушуючи повірити у свою мрію, і майже всі його передбачення невдовзі справджувалися. Жуль Верн був єдиним на той час, хто міг одним поглядом охопити всю нашу планету, побачити її в усьому розмаїтті та єдності. А про його неймовірну інтуїцію годі й говорити. Лише згадаймо, що герої його роману «Із Землі на Місяць», опублікованого ще 1865 року, вирушають у космос з того місця на півострові Флорида в США, де нині розташований космодром Канаверал, а приземляються всього за три милі від тієї точки, де 1969 року здійснив посадку космічний корабель «Аполлон-11».

Жуль Верн народився 1828 року в багатому портовому місті Нанті в родині адвоката. Коли йому виповнилося двадцять років, батьки відрядили юнака навчатися до Парижа, де він мав здобути юридичну освіту. Проте їхні надії не справдилися. Молодий Жуль Верн виявився одним із тих, кого в романі «Діти капітана Ґранта» він пізніше сам назве «ковалями власної долі». Через рік юнак покинув навчання заради літературної діяльності. Відтак на нього чекали десять років напівголодного і невлаштованого життя в мансардах, і хоча в кишенях молодого письменника часто гуляв вітер, він завжди щиро вірив у свою щасливу зірку.

Восени 1862 року побачив світ перший роман письменника «П’ять тижнів на повітряній кулі», який одразу завоював визнання читачів і був перекладений майже всіма європейськими мовами. Услід за першим романом невдовзі вийшли друком справжні шедеври – «Подорож до центру Землі» (1864), «Із Землі на Місяць» (1865), «Діти капітана Ґранта» (1868), «20 тисяч льє під водою» (1870), «Навколо світу за 80 днів» (1872), «Таємничий острів» (1875) та «П’ятнадцятирічний капітан» (1878). Ці книжки принесли Жулю Верну всесвітню популярність.

Аж тепер письменник, що у своїй уяві побував у найвіддаленіших та найекзотичніших країнах, зміг дозволити собі справжні подорожі – він обійшов на своїй яхті береги всієї Європи й відвідав Сполучені Штати, а ще перетнув Атлантичний океан на славетному «Ґрейт Істерн» – найбільшому колісному пароплаві, що будь-коли існував. Був у Жуля Верна і досвід повітроплавця, щоправда, невеликий – його єдиний політ на повітряній кулі тривав усього 24 хвилини.

З 1871 року письменник назавжди оселився в Ам’єні, де з головою поринув у роботу. Протягом сорока років, починаючи з 1862-го, Жуль Верн створив 66 романів. Ці книжки можна поділити на «романи про науку» та «романи про незвичайні подорожі», але насправді письменник створив зовсім новий жанр літератури – казку, в якій на зміну вірі в чудеса прийшла віра у всемогутність знання та силу людського духу. До «незвичайних подорожей» належить і роман «П’ятнадцятирічний капітан», який ви зараз тримаєте у руках. Це справжній гімн мужності та незламності юного Діка Сенда, чудова панорама природи Екваторіальної Африки, а водночас – палкий протест проти поневолення людини людиною. Варто пам’ятати, що в ті часи, коли було написано «П’ятнадцятирічного капітана», у колоніях європейських держав усе ще процвітала работоргівля – ганебна пляма на сумлінні нашої цивілізації.

Слава Жуля Верна не в’яне й досі. Уже у нових поколінь юних читачів завмирає серце, коли вони стежать за небезпечними пригодами його героїв – учених і диваків, що прагнуть до недосяжної мети, людей ідеї, обов’язку й моральної сили, часом кумедних і наївних, але завжди привабливих і життєлюбних. Уперше в його книжках з’являються й прообрази сучасних «супергероїв» – шляхетних і мужніх борців з несправедливістю й пригнобленням…

Уже на схилі віку, відповідаючи на запитання репортера австрійської газети, Жуль Верн зауважив: «Працюючи над своїми романами, я завжди дбаю про те, щоб з-під мого пера не вийшли жодна сторінка, жодна фраза, які не змогли б прочитати й зрозуміти навіть діти… Моє життя сповнене справжніх і уявних пригод. Я бачив багато дивовиж, але ще дивніші створила моя фантазія. І мені страшенно прикро, що я змушений завершувати свій земний шлях на порозі епохи, яка обіцяє безліч чудес!»

Другого лютого 1873 року шхуна «Пілігрим» перебувала у відкритому морі.

Цей невеличкий вітрильник водотоннажністю чотириста тонн, споряджений у Сан-Франциско для полювання на китів, належав багатому каліфорнійському судновласникові Джеймсу Велдону. Вже багато років поспіль «Пілігрим» плавав під командуванням капітана Галла і вважався одним з найнадійніших кораблів Велдонової флотилії.

Славетному китобоєві цього року дуже не щастило: ще задовго до кінця промислового сезону, на початку січня, саме в розпал літа у Південній півкулі, Галл змушений був покинути місця полювання. У трюмах шхуни не було й половини здобичі. І головною причиною невдачі капітан вважав додатково набрану команду, що складалася з людей випадкових, дармоїдів та гультіпак. Невелика постійна команда шхуни – п’ятеро досвідчених моряків і один молодший матрос – також була невдоволена мізерними результатами промислу.

У середині січня, коли шхуна прибула до Оклендського порту в Новій Зеландії, капітан Галл марно намагався набрати нову команду – більшість місцевих китобоїв уже понаймалися на інші судна. Він уже був намірився вийти з Окленда, аж раптом дружина власника шхуни попрохала його взяти на борт пасажирів. Галл погодився одразу, адже їй він відмовити не міг.

Місіс Велдон, її п’ятирічний синочок Джек, Нен, літня няня-негритянка, і дивакуватий родич Велдонів, якого всі називали «кузеном Бенедиктом», саме тоді вимушено перебували в Окленді. Вони супроводжували містера Джеймса Велдона в діловій поїздці й збиралися разом з ним повернутися до Сан-Франциско. Але перед самим від’їздом малий Джек серйозно захворів, і судновласник мусив виїхати з Нової Зеландії сам-один. Одужання хлопчика затяглося, і три довгі місяці розлуки з чоловіком здалися місіс Велдон такими нескінченними, що вона щиро зраділа появі «Пілігрима» в Оклендському порту. Із вітрильним судном капітана Галла