Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Хто найсильніший, або Братики Кіндратики, Народні 📚 - Українською

Читати книгу - "Хто найсильніший, або Братики Кіндратики, Народні"

151
0
20.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хто найсильніший, або Братики Кіндратики" автора Народні. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Хто найсильніший, або Братики Кіндратики, Народні» була написана автором - Народні, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Хто найсильніший, або Братики Кіндратики, Народні" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Цю сонячну лісову галявину здавна облюбували джмелі. Бо з ранньої весни до пізньої осені тут буйно квітували різноманітні квіти, які давали джмелям удосталь поживи,– і смачний духмяний пилок, і солодкий сік-нектар. Було чим поласувати щодня, було що заготувати на зиму.

– Ну й трудівники ці джмелі! – казала своїм дітям білка Красулька, яка жила в дуплі на старій сосні. – Тільки сонце встане, вони вже літають від квітки до квітки.

– Нумо й ми горішки та гриби збирати, до комори носити!

Звісно, джмелі не лише трудилися, а й спочивали після роботи, розважалися. А заводіями в них були два веселі джмелики, яких звали братиками Кіндратиками.

Вранці Кіндратики прокидалися найпершими й сурмили в срібні сурмочки.

– Годі спати, годі спати, на зарядку поспішай! – промовляли сурмочки.

І навіть найзатятіші сплюхи пробуджувалися і мчали до майданчика посеред галявини. Бадьорі братики Кіндратики проводили зарядку, а потім обливалися з голубих відеречок холодною росою.

– Отак і ви робіть, будете міцні і здорові! – радили малим джмелятам.

І ті також обливалися, хоч і тремтіли на перших порах, дрижаки ковтали.

А яке було видовисько, коли братики Кіндратики влаштовували спортивні змагання! Подивитись на них злітались і сходились чи не всі мешканці галявини – оси й мурашки, сонечка й коники-стрибунці. На змаганнях виступали не тільки молоді, а й старі джмелі. Молодші змагалися у польотах, у стрибках, а старші піднімали гирі, перетягували каната. Переможців нагороджували дзбаночками меду.

Самі братики Кіндратики найбільше любили змагатися на шаблях. Ті шаблі подарував їм старий джміль, батечко Кіндрат.

– Цими шаблями воювали з ворогами ваш прадід і ваш дід,– розповідав він. – А нині нема потреби воювати, на лісовій галявині мир і злагода. Усі ми живемо дружно, ніхто не зазіхає на наші володіння. Та шаблі не повинні ржавіти…

Коли братики Кіндратики змагалися на шаблях, переможцем виходив то один, то інший. Та ніколи вони не сперечалися, хто з них сильніший. Бо навіщо сперечатися рідним братам?..

Одного дня спокій лісової галявини був порушений. Щось тріщало, тупотіло, стугоніло між дерев, а затим на галявину вичвалав величезний розкошланий ведмідь, за ним тупцяв худий гостромордий вовк. Усі мешканці лісової галявини принишкли. А ведмідь звівся навздибці, змахнув лапами і заревів:

– Що б ти мені не сказав, Сіроманцю, а я в цьому лісі найсильніший! І цей ліс – мій, і ця галявина – моя! Ось захочу – новий барліг тут збудую. Наношу бурелому, не барліг, а палац буде!

– Ні, це я – найсильніший! – перечив вовк. – Чи є хто в лісі, щоб мене не боявся? Ось візьму й лігво під он тією сосною влаштую. І всі мені будуть сюди данину носити.

Братики Кіндратики, що мовчки слухали цю суперечку, врешті не витерпіли.

– Що це за хвальки-задаваки такі? – запитали вони батечка.

– Е, з цими зайдами ще наші діди воювали,– мовив старий джміль. – Якщо отабориться тут котрийсь із них, не буде нам життя…

А зайди качалися на галявині, виминали квіти й трави, підводились і знову сперечалися.

– Братику Кіндратику, ти чув, що сказав наш батечко? – спитав один джмелик.

– Чув, братику, чув,– відповів другий.

І вони схопили шаблі й кинулися на зайд.

– Ой-ой! – заревів раптом ведмідь – від того, що ніби вогнем обпекло йому ніс.

– Ой-ой-ой! – заволав, підплигнувши, вовк і вхопився за вухо, по якому щось різонуло.

Ведмідь незугарно перекотився по галявині і впав під старою сосною сам не свій. Без тями оббігши довкола галявини кілька разів, поруч свого суперника бебехнувся вовк.

Першим оговтався ведмідь. Розклепив одне око, бо друге запухло, і, нагледівши вовка, прохрипів:

– Ти живий, сіроманцю?

– Зд-д-дається живий,– простогнав вовк.

– А що воно за напасть була?

– Щось таке чорне і волохате налетіло зненацька…

– Еге ж, ніби велика хмара та ще й з блискавкою. Мені он вухо обпекло. І в голові наче дзвони дзвонять.

І тут вони почули, як хтось тоненько й нестримно сміється. Покрутили туди-сюди важкими головами і врешті помітили на сосні вертляву білку.

– Ну, хто з вас найсильніший? – сміючись, запитала вона.

– А ти чого хочеш? Тобі яке діло? – сердито клацнув зубами вовк і скривився від болю.

– А таке, що краще забирайтеся звідси, поки цілі,– мовила білка. – І хваліться своєю силою десь в іншому місці.

– Ге, сіроманцю, може, й правду ота вертихвістка каже? Їй з гори видніше що й до чого,– глипнув на вовка ведмідь.

І вони почвалали далі, один – тримаючись за ніс, а другий – за вухо.

Наступного ранку над лісовою галявиною знову сурмили срібні сурмочки. То пробуджували джмелів братики Кіндратики.


Василь Чухліб


Художник Катерина Шалварова

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хто найсильніший, або Братики Кіндратики, Народні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хто найсильніший, або Братики Кіндратики, Народні"