Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Клітка, або Дискотека 80-х 📚 - Українською

Читати книгу - "Клітка, або Дискотека 80-х"

216
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Клітка, або Дискотека 80-х" автора Василь Врублевський. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Клітка, або Дискотека 80-х» була написана автором - Василь Врублевський, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Пригодницькі книги".
Поділитися книгою "Клітка, або Дискотека 80-х" в соціальних мережах: 

«Ничто на земле не проходит бесследно» — ці слова із колись доволі популярної пісні цілком можуть слугувати за епіґраф до роману-п?єси Василя Врублевського «Клітка, або Дискотека 80-х». Основна дія розгортається у липні 1982 року — останнього літа «епохи застою», серед активних персонажів твору — вулична шпана, міліцейські чини, кримінальні авторитети, партійні функціонери, юні «жриці кохання». Дивним чином усі вони виявляються пов?язаними доволі тісними, хоча на перший погляд майже невидимими, ниточками. Атмосфера блюзнірства, життя за подвійними стандартами, беззахисність простої людини перед котком «найсправедливішої і найгуманнішої суспільної формації» — саме це і є визначальним тлом роману.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:
Роман для театру у жанрі «no nostalgie»

Пара юних закоханих: «Равлик» і «Сонечко».

Добропорядні (принаймні, за визначенням) члени суспільства: Секретар, Павлуша, капітан, сержантХренов, Віра Тихонівна.

«Авторитет»: Аптекар.

Шпана зі Східної: Матрос («король»), Щур, Царик, Шпрот.

Шпана із Польової: Льопа («король»), Костомаха, Тарас, Сапа.

«Шалави»: Жанка, Алька (Сальмонела), Лєнка (Воркута).

Інші: Ірка, «Радіотьотя», Дядек, лікар, медсестра, директор училища, директор кафе.

Масовка: міліціонери, диск-жокей, конферансьє, учні ПТУ, відвідувачі дискотек, ще дехто.

Літо. Початок липня. Приблизно третя година дня. Парк ім. Гагаріна.

Парочка закоханих. Обом – десь років по 17. Обоє – у доволі строгому вбранні.

Парочка неквапом прогулюється алейкою. Він тримає у руці шкіряного портфеля-«дипломата» чорного кольору.

«Равлик» (раптом зупинившись). Потримай, будь ласка… (Протягує їй дипломата). Шнурівка розв’язалася. (Присідає навпочіпки. Зав’язує шнурівку на туфлеві. Підводиться, тягнеться рукою до дипломата). Дякую, сонечко!

«Сонечко». Будь ласка, равлику! (Киває на дипломата). Слухай, ти що, гантелі у ньому носиш? Важкий!

«Равлик». Мені не важко… (Усміхається). Ясна річ, то не гантелі.

«Сонечко». Знаю! Знову книжок набрав?

«Равлик». Знову книжок набрав.

«Сонечко». А мені влітку не читається. Узимку – інша справа.

«Равлик». Довгими зимовими вечорами, коли за вікном лютує хуга, а у коминку тріщить вогонь, сідаєш у крісло-гойдалку, загортаєш плечі у ворсистий шотландський плед… Так?

«Сонечко». Приблизно так. Тільки замість коминка – батарея опалення, замість крісла – низенький ослінчик, а замість пледу – бабусина вовняна хустка. Але все одно – чудово! І часу вдосталь, і настрій відповідний…

«Равлик». Мені теж зима подобається більше…

«Сонечко». А я хіба сказала, що мені зима подобається?

«Равлик». Я так зрозумів…

«Сонечко». Ні. Узимку я часто хворію. Застуда, нежить… Май це на увазі, равлику! Я створіннячко тендітне. Мені потрібні догляд і увага.

«Равлик». Я доглядатиму тебе, моє тендітне сонечко! Здуватиму пилинки і зігріватиму гарячим подихом своїм!

Обоє весело і безтурботно сміються. Зупиняються біля лавочки. Він ставить дипломата на лавочку, перехоплює її долоні. Стоять, дивляться одне одному у вічі…

«Сонечко». То що, мій турботливий равлику, ведеш мене на дискотеку?

«Равлик» (злегка скривившись). На дискотеку? Ти ж знаєш…

«Сонечко». Знаю. Ти не любиш…

«Равлик». Так, не люблю… Цей гамір, ґвалт, натовп… І музика… Мені вона не до вподоби. Ну, не подобається мені це «гугі-бугі-ба-ба-ба-бах!»

«Сонечко». Зрозуміло. Дискотеки ти не любиш. Це твоє право…

«Равлик». Ну от, яка ти у мене молодець!..

«Сонечко». А мене? Мене ти любиш?

«Равлик». Обожнюю! Люблю! Кохаю!

«Сонечко». Обожнюєш! Кохаєш! Любиш! А на дискотеку зі мною йти не хочеш…

«Равлик». Ну… Сонечко!..

«Сонечко». Зрештою, ти маєш право… (Робить ображений вигляд).

«Равлик». Не ображайся… Добре, сонечко? (Вона – мовчить…) Ну, сонечко!.. (Намагається її поцілувати. Вона – ухиляється). Ну, сонечко!.. (Вона відводить погляд убік, зітхає глибоко). Для тебе справді це так важливо? (Вона – мовчить). Гаразд! Гаразд, сонечко!

«Сонечко» (радісно). Згоден?

«Равлик» (трохи похнюплено, опустивши плечі). Згоден…

«Сонечко». Не так! Не так, ніби робиш мені послугу!

«Равлик». Пробач… Я зараз… (Мить – і геть по-іншому; так, немовби й сам цього хотів і про це мріяв). Сонечко, то ми йдемо сьогодні на дискотеку?

«Сонечко». Ах… Я й не знаю…

«Равлик». Я тебе прошу. Я благаю!

«Сонечко». Ах… Відмовити несила!

«Равлик». Я на коліна стати ладен…

«Сонечко». Ах, не треба!.. Я згодна! Згодна я!

«Равлик». Ти згодна? Моєму щастю меж немає!

Літо. Початок липня. Вечір. Танцювальний майданчик – «Клітка» – у центральному міському парку. Дискотека: гримить музика («АББА», «Боні М», «Машина часу», Пугачова, Ротару, Антонов і т. п.), блимає світломузика, у напівтемряві дригається-пульсує-верещить натовп…

Біля входу до «клітки» стоїть гурт хлопців у спортивних костюмах, кросівках, – це «пацани зі Східної». У центрі (гурту і уваги) – «король Східної» Матрос і «королевичі» Царик, Щур, Шпрот.

Щур. Щось сумно сьогодні.

Царик. Хто перший сказав «сумно»?

Шпрот. Щур.

Царик. То, може, почнемо? Га, Щуре?

Щур (граючи біцепсами). Запросто! Хай тільки Матрос відмашку дасть.

Царик (до Матроса). То що? Влаштуєм заворушку?

Матрос. Ще встигнеться.

Царик. Хлопці знудьгувалися.

Матрос (руба). Я сказав: встигнеться!

Царик. Встигнеться – то встигнеться. Я ж тільки спитав. Що, і спитати не можна?

Шпрот (вказуючи рукою кудись віддалік). О! Мальованка замалювалася!

Щур (потираючи долоні). Клас! Те, що треба! Зараз ми їх…

Царик (збуджено). Розважимося!

Шпрот (граючи біцепсами). Ну нарешті! То що, Матросе, понеслися?

Матрос. Стоять! Стоять, я сказав!

Щур (здивовано). Щось я не вкурю? У нас, що, із ними перемир’я?

Матрос. А тобі і не треба вкурювати! І ви теж (до Царика і Шпрота) – не збивайте копита! Ждіть команди. Чи, може, на моє місце мітите? (Щур, Царик, Шпрот заперечливо розмахують руками, трясуть-хитають головами: «Та ні! Ні!..») Отож! Ідіть он краще потанцюйте. Може, заодно шалав якихось підчепите, щоб розважитися потім…

Шпрот. Я профільтрував уже. Нічого путнього!

Щур. А путні тобі нащо? Женитися приспічило?

Царик. Тобі, Шпроте, якщо женитися – то тільки на чуві із двома дітьми. Щоб від армії косанути.

Шпрот. Сам женися! А я вже якось переб’юся…

Матрос. А давай нирки тобі відіб’ємо. В натурі, стопроцентна гарантія! Правда, все життя на аптеку вкалувать будеш, зате не забриють нізащо, навіть якщо предки на колінах будуть повзати перед воєнкомом…

Шпрот. Що да, то да… Баті пофіг, та він і дома майже не буває…

Царик. Сказав той, хто буває!

Шпрот. Ну да… У цьому плані ми з батею оба-цвай… А матура моя спить і бачить, коли мене загребуть…

Щур. Знайома пісенька. «Може, там із тебе людину зроблять!» Так? Мої те саме співають…

Царик. А мої в інститут мене зібралися пхати…

Щур. А ти що?

Царик. А що я? Тоді армія мені точно не світить…

Шпрот. І який це інститут тебе візьме? У тебе ж трійка на двійці одиницею поганяє!

Царик (хизуючись). Застаріла інформація.

Матрос. Щось я не врубився? Ану, колися!

Царик. А що колотися? У моєї тітки хтось у обкомі є. Туз якийсь. Я й не знаю, хто, та мені й не кажуть…

Матрос. Родак якийсь? Чи так (робить брутальний жест, що означає «статеві зносини»)?

Царик. Не родич – це точно. Бо тоді і батькові був би… Тітка ж батькові сестра…

Щур. Тоді тільки!.. (Той же брутальний жест).

Матрос. Логічно! І що?

Царик. Тепер у мене в атестаті все тільки «добре» і «відмінно».

Щур. Гониш!

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клітка, або Дискотека 80-х», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клітка, або Дискотека 80-х"